12.05.16р. Справа № 904/2074/16
За позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ", 50012, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 12
до Концерна "СТАЛЬПРОМБУД",50006, м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3
про стягнення 27 054,58 грн.
Суддя Панна С.П.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 - юрисконсульт за довіреністю № 46/01 від 14.03.2016 року
від відповідача не з'явився
Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Концерну "Стальпромбуд" про стягнення суми основного боргу у розмірі 26 555 грн. 20 коп., інфляційних витрат у розмірі 272 грн. 61 коп., 3% річних у розмірі 226 грн. 77 коп. та судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору від 21.07.2015 року № 27/15 в частині оплати позивачем наданих робіт.
Відповідач мотивований відзив не надав, в судові засідання 19.04.2016 року, 12.05.2016 року не з'явився.
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.03.2016 року юридичне місцезнаходження відповідача - 50006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул.. Цимлянська, 3 - куди судом і направлялись ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи. Вказані процесуальні документи отримані відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи, за наявними в ній матеріалами.
Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -
21.07.2015 року між Концерном "Стальпромбуд" та Публічним акціонерним товариством "Науково-дослідне виробниче підприємство Криворіжстальконструкція" було укладено договір про надання послуг гусеничним краном МКГ-25БР (зав. № 1457) за умовами п. 1.1. Договору виконавець (далі - позивач) зобов'язувався надати послуги гусеничним краном МКГ-25БР на об'єкті замовника (далі - відповідач), а також виконати роботи з демонтажу, перевозці крану з бази ДП "СМУ-107" позивача на об'єкт замовника та його монтажу там, та після закінчення робіт виконати роботи з демонтажу та перевозці крану з об'єкта замовника на базу ДП "СМУ-107", а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи (надані послуги) у розмірі та у строки визначені договором.
Згідно з п. 3.3 Розділу 3 договору, розрахунок з позивачем за надані послуги здійснюється щомісяця на підставі актів виконаних робіт (наданих послуг), змінних рапортів, заправочної відомості на витрати дизельного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 (десяти) банківських днів після здачі повного пакету документів по даному пункту.
Підпунктом з) пункту 4.2 Розділу 4 передбачено, що замовник зобов'язаний щомісяця підписувати акти приймання виконаних робіт (наданих послуг) в строк до 31 числа поточного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем були виконані роботи на суму 31 554 грн. 60 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт, а саме акт виконаних робіт за листопад 2015 року на суму 22 719 грн. 14 коп., грудень 2015 року на суму 8 835 грн. 46 коп.
Згідно з матеріалами справи відповідач частково здійснив оплату виниклої заборгованості на суму 5 000 грн.
Отже, сума основного боргу за виконані позивачем роботи склала 26 555 грн. 20 коп., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню.
Зобов'язання в силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 272 грн. 61 коп. та 3% річних у розмірі 226 грн. 77 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Тому підставою відповідальності за грошовим зобов'язанням є сам факт порушення зобов'язання, який полягає в неповерненні відповідних грошових коштів у строк, і цей факт є вирішальним для застосування такої відповідальності.
За своїми ознаками три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Відповідно до абзацу 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати на суму боргу 22 719,74 грн. у сумі 262,61 грн. за період з грудень 2015 року - лютий 2016 року, 3% річних на суму 22 719,74 грн. у розмірі 147,52 грн та 3% річних з врахуванням сплачених відповідачем 5 000,00 грн. позивачем нараховано на суму 17 719,74 грн. у розмірі 32,04 грн. за період з 03.03.2016 року по 23.03.2016 року за прострочених 22 дня, а необхідно брати до розрахунку 21 день прострочки, де сума нарахованих 3% річних складає 30,58 грн. 3% річних нараховано позивачем на суму боргу у розмірі 8 835,16 грн. у сумі 226,77 грн. за період з 19.01.2016 року по 23.03.2016 року.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок, у відповідності до вимог чинного законодавства у зв'язку з чим позовні вимоги по нарахуванню 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме: інфляційних втрат у сумі 272,61 грн. а 3% річних підлягають задоволенню частково у розмірі 225,30 грн.
Стосовно стягнення 3% річних суд перевіривши наданих розрахунок встановив, що позивачем невірно було розраховано період стягнення 3% річних, а тому до стягнення підлягають 3% річних у таких сумах: за період з 15.12.2015 року по 02.03.2016 року у сумі 147 грн. 52 коп. (за 79 днів), за період з 03.03.2016 року по 23.03.2016 року нараховано 32,04 грн., але судом встановлено, що позивачем невірно розрахована кількість днів на яку нараховується 3% річних, у зв'язку з чим до стягнення підлягають 30,58 грн. (21 дні), за період з 19.01.2016 року по 23.03.2016 року у розмірі 47 грн. 20 коп. (65 днів).
Враховуючи викладене загальна сума позовних вимог, що підлягає стягненню складає - 27053 грн. 11 коп., з яких: основний борг - 26 555 грн. 20 коп., 272 грн. 61 коп. - інфляційних, 225 грн. 30 коп. - 3% річних.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити в частково.
Стягнути з Концерна "Стальпромбуд" (50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Цимлянська, 3, код ЄДРПОУ 32098749) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-дослідне виробниче підприємство "Криворіжстальконструкція" (50012, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 12, код ЄДРПОУ 01413554) 26 555 (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 20 коп. - основного боргу, 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 30 коп. - 3% річних, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 61 коп. - інфляційних, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору, про що видати наказ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено - 16.05.2016 року
Суддя ОСОБА_2