11.05.16 Справа № 904/455/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "ОТКОС", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про поновлення договорів оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 04.04.2016
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №7/10-143 від 11.02.2016
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ОТКОС» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дніпропетровської міської ради про визнання поновленими договорів оренди землі від 30.10.2007, зобов'язання укласти додаткові угоди щодо поновлення Договорів оренди земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2016 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.
В судових засіданнях 05.04.2016, 19.04.2016 розгляд справи був відкладений на 19.04.2016, 05.05.2016 відповідно, в судовому засіданні 05.05.2016 оголошувалась перерва до 11.05.2016, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на безпідставне невизнання Відповідачем укладеними договорів оренди землі від 30.10.2007 та відмову Відповідача укласти додаткові угоди про поновлення Договорів оренди землі від 30.10.2007 без рішення про їх поновлення, чим порушує право Позивача на поновлення та укладення Додаткових угод без прийняття рішення про поновлення передбачене ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі».
Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечив, 22.04.2016 Відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що Позивачем до листа повідомлення про поновлення договорів оренди землі не додав проект додаткової угоди. Крім того, на думку Відповідача вимога Позивача щодо зобов'язання укласти додаткові угоди щодо поновлення Договорів оренди земельної ділянки має наслідком позбавлення депутатів Дніпропетровської міської ради права на волевиявлення стосовно цього питання.
В судовому засіданні 11.05.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та представника Відповідача, господарський суд, -
30.10.2007 Дніпропетровська міська рада (Відповідач, Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ОТКОС» (Позивач, Орендар), на підставі рішення міської ради від 27.06.2007 №35/16 та від 19.09.2007 №228/19 уклали договір оренди землі (надалі - Договір1), відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0074 га, яка знаходиться за адресою: вул. Братів Трофімових, 32-А і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:742:0215 (п.п.1.1., 1.3., 2.1. Договору1).
Цільове використання земельної ділянки за цим договором 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги) (п.1.2. Договору1).
Відповідно до п.3.1. Договору1, він укладений п'ять років.
30.10.2007 Договір1 посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №7208, а 28.11.207 зареєстровано у ДМВ ДРФ «Центра» ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №040710400744. Отже строк дії Договору1 закінчувався 28.11.2012.
Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом від 30.10.2007 приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:742:0215.
Відповідно до п.3.2. даного Договору після закінчення строку, на який його було укладено, Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строк договору оренди і письмово, не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку договору оренди, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, та за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.
30.10.2007 Дніпропетровською міською радою (Відповідач, Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ОТКОС» (Позивач, Орендар), на підставі рішення міської ради від 27.06.2007 №35/16 та від 19.09.2007 №228/19 уклали договір оренди землі (надалі - Договір2), відповідно до умов якого Орендодавець зобов'язався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,0055 га, яка знаходиться за адресою: вул. Братів Трофімових, 32-А і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:08:742:0019 (п.п.1.1., 1.3., 2.1. Договору2).
Цільове використання земельної ділянки за цим договором 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги) (п.1.2. Договору12).
Відповідно до п.3.1. Договору2, він укладений п'ять років.
30.10.2007 Договір2 посвідчено нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстровано в реєстрі за №7218, а 28.11.207 зареєстровано у ДМВ ДРФ «Центра» ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №040710400743. Отже строк дії Договору2 закінчувався 28.11.2012.
Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом від 30.10.2007 приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:08:742:0019.
Відповідно до п.3.2. даного Договору після закінчення строку, на який його було укладено, Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строк договору оренди і письмово, не пізніше, ніж за три місяці до закінчення строку договору оренди, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, та за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором.
16.08.2012 Позивач листом-клопотанням за вих. №15 від 16.08.2012 повідомив Відповідача про свій намір поновити строк дії Договору1 та Договору2 шляхом укладення додаткових угод згідно зі ст.33 Закону України «Про оренду землі». Зазначений лист був зданий до канцелярії Позивача нарочно 16.08.2012 за вх.№13/7985. Проте доказів надання разом з листом проектів додаткових угод до Договору1 та Договору2 Позивачем не надано.
Після закінчення строку дії Договорів1 та 2 Позивача продовжує користування відповідними земельними ділянками.
27.11.2015 Позивач, з метою врегулювання питання поновлення Договорів 1 а 2, звернувся до Відповідача з листом «Щодо поновлення договору оренди землі» (вх. №36/6391 від 27.11.2015).
Листом-відповіддю від 14.12.2015 вих. №7/13-2037 Відповідач зазначив, що на клопотання Позивача від 16.08.2012 за вх. №13/7985, 13.10.2015 за вих. №7/13-1451 була надана відповідь «Про розгляд звернення».
Наданою відповіддю від 13.10.2015 за вих. №7/13-1451 «Про розгляд звернення» Відповідач підтвердив факт отримання клопотання Позивача від 16.08.2012 про поновлення Договорів1 та 2 шляхом підписання Додаткових угод, та зазначив, що поновлення договору оренди землі здійснюється на підставі рішення міської ради шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Також вказано, що для недопущення помилок та коректної підготовки відповідного проекту рішення міської ради необхідно надати копії наступних документів, зокрема: установчих документів, правовстановлюючих документів на нерухоме майно або дозвільних документів на проектування чи будівництво, технічного паспорту, рішення міськради про надання земельної ділянки, витяг із Державного земельного кадастру тощо. Відсутність всіх документів унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради.
Враховуючи викладене, Позивач вважає, що Відповідач фактично не визнає Договори1 та 2 поновленими та відмовляється укласти додаткові угоди про поновлення Договорів1 та 2 з Позивачем без рішення про поновлення, в зв'язку з чим Позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Розглянувши заявлений позов, заслухавши Позивача та Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами докази, суд, при прийнятті рішення у даній справі, виходить з такого.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтями 13, 30 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
12.03.2011 набрав чинності Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038 -VI, Прикінцевими положеннями якого статтю 33 Закону України "Про оренду землі" викладено у новій редакції і до спірних правовідносин щодо пролонгації (продовження, поновлення) Договору має застосовуватися саме та редакція Закону України "Про оренду землі", яка була чинною на момент їх виникнення, тобто, редакція, яка діяла після 12.03.2011 року.
Відповідно до приписів частин першої - п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час закінчення строку дії Договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Разом з тим, згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Відтак, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною шостою наведеної вище статті.
Так, у частині першій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Частини друга - п'ята ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють процедуру, дотримання якої є необхідним для реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі.
Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України, слід дійти висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Аналіз зазначених правових норм (частини перша - п'ята ст. 33 Закону України "Про оренду землі") дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, матиме місце при укладенні договору оренди:
- з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;
- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах і укладення з ним договору на тих самих умовах, які були запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;
- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.
Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі: якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", враховуючи також положення частин восьмої та дев'ятої зазначеної статті Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів: 1) орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; 2) орендар належно виконує свої обов'язки за договором; 3) відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; 4) сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.
Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі № 6-219цс14 та у справі № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 року у справі № 6-3цс15 та у справі № 6-4цс15.
В обґрунтування заявлених позовних вимог про поновлення Договору оренди землі Позивач послався як наявність у нього переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення Договору оренди землі), так і на частину шосту ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Як встановлено вище, Позивач з дотримання строку повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк подав 16.08.2012 Відповідачу лист, проте доказів надання проектів додаткових угоди до Договорів1 та 2 Позивач не надав, при цьому Віпдовідача заперечує твердження Позивача, що ним були надані проекти додаткових угод; також судом встановлено, що Позивач продовжує використовувати земельні ділянки; належно виконує свої обов'язки за Договорами.
В той же час, доказів укладення орендодавцем (Позивачем) договорів оренди з іншим орендарем (орендарями) матеріали справи не містять, що виключає можливість реалізації переважного права Позивача на поновлення Договору оренди землі у відповідності з частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Разом з тим, матеріали справи не містять і доказів укладення сторонами додаткової угоди про поновлення Договору, що є обов'язковою умовою при поновленні договору оренди землі в порядку частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", як не містять доказів оскарження дій (відмови/бездіяльності) уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку, наявності судового спору про укладення такої додаткової угоди (хоча б в межах цієї справи).
Відтак, незважаючи на ті обставини, що матеріали справи містять докази порушення права Позивача, передбаченого ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на поновлення договору оренди відмовою/бездіяльністю Відповідача щодо укладення додаткової угоди, суд звертає увагу на вимоги законодавства щодо необхідності документального оформлення права на поновлення договору оренди землі у визначений спосіб та на належний спосіб захисту у випадку відмови орендодавця чи його бездіяльності в такому оформленні.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Невірно обраний спосіб захисту порушеного права є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Задоволення позовних вимог, заявлених Позивачем - визнання поновленим Договорів1, 2 оренди земельної ділянки, та зобов'язання укласти додаткові угоди, без надання проектів зазначених додаткових угод та без викладення їх умов, не призведе до поновлення його порушеного права.
Рішення суду повинні бути чіткими й однозначними, спрямованими на остаточне вирішення спору. Рішення суду не повинно породжувати нових спорів при його виконанні.
У даному випадку, спосіб захисту порушеного права Позивача встановлений ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (суть матеріально-правової вимоги) не є ефективним для спірних правовідносин в розумінні ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог - відмовити у повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 16.05.2016.
Суддя ОСОБА_3