номер провадження справи 10/15/15
16.05.2016 Справа № 908/476/15-г
Суддя Алейникова Т.Г., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС", м. Горлівка на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьк у справі
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" (84609, Донецькаобласть, м. Горлівка, вул. Умова, 1/1; адреса для листування: АО "Головань і Партнери", 01054, м. Київ, вул. Боровського, буд. ЗЗБ, оф. 12/2,)
до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68)
про зобов'язання внести зміни в особовий рахунок позивача, стягнення 914440,33 грн. та розірвання договору
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, на підставі довіреності № 568 від 16.12.2015 р.;
від відповідача - не з'явився
від ВДВС - не з'явився.
До господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС", м. Горлівка із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі № 908/476/15-г за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС" (84609, Донецькаобласть, м. Горлівка до Державного підприємства "Донецька залізниця" про зобов'язання внести зміни в особовий рахунок позивача, стягнення 914440,33 грн. та розірвання договору
Ухвалою суду від 19.04.2016 р. скаргу було прийнято до розгляду та призначено засідання суду на 25.04.2016 р.
Представники сторін в судове засідання 25.04.2016 р. не з'явилися, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 16.05.2016 р.
У судовому засіданні 16.05.2016 р. представник скаржника підтримав повністю свою скаргу. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, ніяких клопотань не надав. Представник ВДВС у судове засідання не з'явився, направив заперечення на скаргу.
В обґрунтування своєї скарги позивач зазначає, що 19.02.2016 головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/476/15-г, виданого 06.04.2015 (виконавче провадження 50221609).
03.03.2016 зазначеним державним виконавцем було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 07.03.2016.
Отже строк для самостійного виконання судового рішення боржником сплив 07.03.2016.
Як стверджує скаржник, відповідно до норми ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець повинен був розпочати примусове виконання рішення 09.03.2016.
Однак, після 03.03.2016, за інформацією Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 14.04.2016, головним державним виконавцем Ченківським О. О. не вжито жодних заходів з примусового виконання рішення.
З тверджень скаржника, суду стало відомо, що попри прохання представника стягувача у заяві про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не надсилає стягувачу документи та повідомлення щодо складення документів виконавчого провадження електронною поштою, що є порушенням норми п. 3.19. Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 г № 512/5, відповідно до якої, за письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, смс-повідомленням.
За правовою позицію Вищого господарського суду України, викладеної у п. 9.13.
Постанови пленуму № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень,
ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги
виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і
залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів
виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної
виконавчої служби незаконними, або зобов'язує орган державної виконавчої служби
здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх
підстав. І
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Норма ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” містить вичерпний перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Статтею 11 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені права та обов'язки державного виконавця. Аналіз зазначеної норми свідчить, що виконання державним виконавцем обов'язків, які визначені законом, будуть вважитися належними у разі вжиття останнім всіх необхідних заходів для повного виконання виконавчого документа (наказу господарського суду) в установлені законом строки. Законодавець покладає на державного виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження” для примусового виконання виконавчого документу. Закон України “Про виконавче провадження” зобов'язує державного виконавця вчиняти дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника, тобто, виконавче провадження має послідовні стадії виконання виконавчого документу і порушувати цей порядок незаконно. Боржник - ДП “Донецька залізниця” зареєстрований у м. Донецьк, тобто на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій. Частиною 1 ст. 31 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України “Про державну виконавчу службу”, частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України “Про виконавче провадження”. Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців. Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження. У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.
Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом. Підстави закінчення виконавчого провадження визначено у ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”.
Тобто, Закон України “Про виконавче провадження” зобов'язує державного виконавця вчиняти виконавчі дії у певній послідовності для задоволення вимог стягувача та дотримання прав боржника.
Як свідчать надані до суду документи, боржник - ДП “Донецька залізниця” - зареєстрований у місті Донецьк, на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, внаслідок проведення на цій території антитерористичних дій.
Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги зазначені обставини та норми права, суд задовольняє заяву скаржника. Вважає за потрібне визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, щодо невжиття у встановлений законом строк заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/476/15-г, виданого 06.04.2015 та зобов'язати головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 невідкладно вжити заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/476/15-г, виданого 06.04.2015, зобов'язати головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 надсилати документи та повідомлення щодо складення документів виконавчого провадження електронною поштою на адресу стягувача, зазначену у заяві про відкриття виконавчого провадження.
На підставі викладеного, Закону України “Про виконавче провадження”, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд
Задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАР АЛЬЯНС", м. Горлівка на дії відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, щодо невжиття у встановлений законом строк заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/476/15-г, виданого 06.04.2015.
Зобов'язати головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 невідкладно вжити заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області № 908/476/15-г, виданого 06.04.2015.
Зобов'язати головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 надсилати документи та повідомлення щодо складення документів виконавчого провадження електронною поштою на адресу стягувача, зазначену у заяві про відкриття виконавчого провадження.
Копію ухали направити сторонам у справі та управлінню державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень.
Суддя Т. Г. Алейникова