номер провадження справи 17/26/16
11.05.2016 Справа № 908/883/16
за позовною заявою: концерну “Міські теплові мережі”, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137
до відповідача: комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради, 69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10
про стягнення 11 075,09 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 05.01.15 № 59/20-19
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 11.01.16 № 187
04.04.16 до господарського суду Запорізької області звернувся концерн “Міські теплові мережі” (надалі концерн “МТМ”) з позовною заявою про стягнення з комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради (далі КУ «ЗОКЛ» ЗОР) суми заборгованості за договором про технічне забезпечення електропостачання споживача від 13.03.13 № 159 в розмірі 10 103,03 грн., з якої: 6 814,52 грн. - основний борг, 1 047,49 грн. - пеня, 217,26 грн. - 3 % річних та 2 023,76 грн. - індекс інфляції.
04.04.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву концерну “МТМ” до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 04.04.16 судом порушено провадження у справі № 908/883/16, якій присвоєно № провадження 17/26/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 27.04.16.
Позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано уточнену позовну заяву від 25.04.16 № 2371/20, проти прийняття якої відповідач не заперечив та яка прийнята судом до розгляду. Вказаною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача 6 814,52 грн. основного боргу, 795,49 грн. пені, 232,25 грн. 3% річних та 2 076,43 грн. індексу інфляції.
В судовому засіданні 27.04.16 судом оголошувалась перерва до 11.05.16.
Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 29.04.16 № 2483/20, яка прийнята судом до розгляду, та проти прийняття якої відповідач не заперечив, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 886,91 грн. основного боргу, 873,37 грн. пені, 236,05 грн. 3% річних та 2 078,76 грн. індексу інфляції.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 11.05.16, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату складення повного рішення.
Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточненої позовної заяви від 25.04.16 № 2371/20 та заяви про збільшення розміру позовних вимог від 29.04.16 № 2483/20, вказував наступне. 13.03.13 між сторонами укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача від 13.03.13 № 159, за умовами якого позивач зобов'язався забезпечувати технічну можливість передачі електричної енергії у точку приєднання електроустановки Споживача, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за отримані послуги. Так, в період з лютого 2014 р. по березень 2016 р. відповідач спожив реактивної електроенергії на загальну суму 7 886,91 грн., яка відповідачем не оплачена повністю. Отже, станом на час розгляду справи в суді, основний борг відповідача за спірним договором становить 7 886,91 грн. За прострочення виконання основного зобов'язання позивачем на суму основного боргу нараховано 873,37 грн. пені, 236,05 грн. 3% річних та 2 078,76 грн. індексу інфляції. Враховуючи викладене, позивач просить суд керуючись ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 20, 193 ГК України, позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги визнав в повному обсязі, про що зазначив у наданому до матеріалів цієї справи клопотанні (відзиві) від 11.05.16.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
13.03.13 між концерном “Міські теплові мережі” (Теплопостачальна організація) і комунальною установою “Запорізька обласна клінічна лікарня” (Споживач) укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 159 за умовами якого (п. 1.1. договору) Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії у точку приєднання електроустановки Споживача в обсягах згідно з «Договором про постачання електричної енергії», укладеним з ВАТ «Запоріжжяобленерго», а Споживач дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачувати за отримані послуги, визначені пунктом 4.1. цього договору.
Відповідно до п. 4.1.1. договору, Споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з додатком № 3 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».
Пунктами 7.3., 7.4. договору передбачено, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця. Зняття показань засобів обліку здійснюється в останній день місяця Споживачем в присутності представника Власника мереж відповідно до додатку № 5 «Перелік точок розрахункового обліку Споживача». Зняті показання засобів обліку оформлюються Споживачем додатком № 6 «Акт про обсяги переданої Споживачу електричної енергії» (у трьох примірниках, по одному для кожної сторони та Постачальника електричної енергії). За наявності вводів на різних ступенях напруги та різних системах обліку покази надаються окремо за кожною точкою обліку.
На підставі «Акту про обсяги переданої Споживачу електричної енергії» Споживач оформлює в трьох примірниках додаток № 6.1. «Акт прийому-передачі електричної енергії» та надає Власнику мереж в термін перших двох днів місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Акт підписується уповноваженими особами сторін, з зазначенням їх посад та П.І.Б. Один екземпляр підписаного «Акту прийому-передачі електричної енергії» та «Акту про обсяги переданої Споживачу електричної енергії» надається Постачальнику Споживачем (п. 7.5. договору).
Згідно з п. 7.7. договору, за підсумками розрахункового періоду Власник мереж у термін до 10 числа місяця наступного за розрахунковим направляє Споживачу рахунок.
За змістом п. 7.9. договору, Споживач у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання, зобов'язаний повернути Власнику мереж один примірник підписаного та скріпленого своєю печаткою «Акту прийому-здачі наданих послуг».
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і укладається на термін до 31.12.13 та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Вбачається, що договір від 13.03.13 № 159 в установленому законом порядку не розірвано, його дія не припинена.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, в період з лютого 2014 р. по березень 2016 р. включно позивачем були надані відповідачу послуги з перетікання реактивної електричної енергії, про що між сторонами складені та підписані акти здавання-приймання робіт (послуг) за вказаний період на загальну суму 7 886,91 грн. (копії долучені до матеріалів справи).
На підставі зазначених актів здавання-приймання робіт (послуг) концерном “МТМ” виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату спожитої реактивної електричної енергії.
Акти здавання-приймання робіт (послуг) та рахунки на оплату спожитої реактивної електричної енергії за вказаний період були направленні позивачем на адресу відповідача, про що свідчать Реєстри отриманих рахунків, які містяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за спожиту в період часу з лютого 2014 р. по березень 2016 р. (включно) реактивну електричну енергію у встановлений договором строк не здійснив, чим порушив умови договору.
Отже, сума основного боргу за договором від 13.03.13 № 159 за вказаний вище період, станом на час розгляду справи в суді, становить 7 886,91 грн.
Факт наявності заборгованості у розмірі 7 886,91 грн. підтверджується матеріалами цієї справи й визнаний відповідачем повністю.
На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 7 886,91 грн. судом визнаються документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.
Пунктом 8.2.1. договору передбачено, що у разі внесення платежів, передбачених п. 4.1. цього договору з порушенням терміну визначеного п. 7.8. цього договору, Споживач сплачує власнику мереж пеню в розмірі 0,05% за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати (але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені).
У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до розрахунку позивача, до стягнення пред'явлена сума пені у розмірі 873,37 грн. за період з 30.03.15 по 25.04.16.
Факт прострочення оплати відповідачем суми основного боргу матеріалами справи доведений.
Разом з тим, за розрахунком суду (проведеним за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «ЗАКОНОДАВСТВО»), відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, пеня за вказаний вище період прострочення складає 869,43 грн.
Таким чином, вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 869,43 грн. В решті заявлених вимог про стягнення пені судом відмовляється.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 236,05 грн. за період з 18.03.14 по 25.04.16 та індекс інфляції в сумі 2 078,76 за період з березня 2014 року по березень 2016 року (розрахунки містяться в матеріалах справи).
Однак, згідно з розрахунком суду (проведеним за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «ЗАКОНОДАВСТВО»), розмір 3 % річних та індексу інфляції за вказані вище періоди становлять 235,33 грн. та 2 069,95 грн. відповідно.
Отже, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 235,33 грн. 3% річних та 2 069,95 грн. індексу інфляції. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних та індексу інфляції відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1376,32 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 42, 43, 45, 22, 33, 34, 44, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради (69600, м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, буд. 10, код ЄДРПОУ 02006716) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р 26007301001951 у філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», МФО 313957) - 7 886 (сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 91 коп. основного боргу, 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 43 коп. пені, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 33 коп. 3% річних, 2 069 (дві тисячі шістдесят дев'ять) грн. 95 коп. індексу інфляції та 1 376 (одну тисячу триста сімдесят шість) грн. 32 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 16.05.16.
Суддя В.Л. Корсун