Справа: № 826/5365/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В. П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
12 травня 2016 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 22.03.2016 у ВП №49973187.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 року відмовлено у відкритті провадження в справі, так як даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу на вищезазначену ухвалу та просить її скасувати.
В засідання явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача не явився, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 199 ч.1 п.1 та ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін в зв'язку з правильним встановленням судом першої інстанції обставин справи та винесення спірного рішення з дотриманням процесуального права.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач є боржником у виконавчому провадженні, в межах якого винесено постанову про стягнення з нього виконавчого збору, а також беручи до уваги, що спірні правовідносини виникли у межах виконання виконавчого листа Печерського районного суду міста Києва, суд дійшов висновку, що даний позов не підсудний Окружному адміністративного суду міста Києва, а повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
З матеріалів справи вбачається, позивач оскаржує постанову від 22.03.2016 про стягнення з боржника - ПАТ «Укртрансгаз» виконавчого збору у розмірі 88 535,89 грн., винесену в межах виконавчого провадження №49973187 з примусового виконання виконавчого листа №757/33127/14-ц, виданого Печерським районним судом міста Києва 28.12.2015 про стягнення з ПАТ «Укртрансгаз» на користь ОСОБА_2 авторської винагороди у розмірі 555 930,00 грн., збитків інфляції - 194575,50 грн., боргу за користування грошима - 50 033,70 грн., пені за прострочку її виплати - 81 165,78 грн. та судового збору у сумі 3 654,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За правилами статті 383 ЦПК України - сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Відповідно до вимог статті 384 ЦПК України розгляд таких скарг віднесено до юрисдикції того суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є стороною виконавчого провадження №49973187, а саме - боржником.
Відмовляючи у відкритті провадження у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку КАС України, суддею першої інстанції враховано, що у справі, яка розглядається, правовідносини стосуються оскарження дій державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, та позивач у даній справі є стороною (учасником) виконавчого провадження відповідно до статті 7 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи положення ст. 181 КАС України, ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", даний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, надане ч. 1 ст. 181 КАС України, не поширюється на позивача, оскільки він є стороною (учасником) виконавчого провадження.
Апелянт посилається на те, що в Постанові Пленуму ВАСУ №3 від 13.12.2010 року вказано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Також, згідно ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Правова позиція що даний спір не може розглядатись за правилами адміністративного судочинства, так як позивач є стороною виконавчого провадження підтверджується постановою Верховного суду України від 13 січня 2016 року № 6-2850цс15, що прийнята значно пізніше ніж Постанова Пленуму ВАСУ №3 від 13.12.2010 року, та є обов'язковою для судів в силу ст. 244-2 КАС України.
Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірною та скасування постанови - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.04.2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 13.05.2016 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.