Справа: № 810/5854/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
Іменем України
12 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.
за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.
представника позивача ОСОБА_2
представника прокуратури Попельнюк В.В.
представника третьої особи (ОСОБА_4) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги ОСОБА_6, Прокуратури Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, Прокуратура Київської області про визнання протиправними дій та скасування Акту № А 43/141 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 березня 2014 року,
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, Прокуратура Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 березня 2014 року № А 43/141 та його скасування.
На обґрунтування таких вимог вказав, що висновки акта перевірки безпосередньо стосуються прав, свобод та інтересів позивача, в той час, ОСОБА_6 не був повідомлений про проведення вказаної перевірки та йому не надано можливості внести свої зауваження або заперечення до акту перевірки. Вважає що дії відповідача щодо оформлення результатів проведеної перевірки актом від 19.03.2014 р. є такими, що вчинені з порушенням вимог Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 № 132. Крім того, позивач не згодний з висновками перевірки, що викладені в акті.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2014, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2015, позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій старшого державного інспектора сільського господарства в Київській області Возбранного В.А. щодо складання Акту перевірки № А 43/141, в частині позовних вимог про скасування Акту перевірки № А 43/141 від 19 березня 2014 року закрито провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 скасовано названі рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 позов ОСОБА_6 задоволено частково - визнано протиправними дії Старшого державного інспектора сільського господарства в Київській області Возбраного Віталія Анатолійовича щодо складання Акту № А 43/141 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 березня 2014 року. У решті позову відмовлено.
На зазначене рішення суду першої інстанції позивачем та прокуратурою Київської області подано апеляційні скарги.
Позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати назване рішення у частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі, при цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Прокуратура Київської області у своїй скарзі просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судовому засіданні представники позивача та прокуратури власні апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити з викладених у скаргах підстав.
Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та третіх осіб, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить із таких фактичних обставин.
Вирішуючи спір суд установив, що прокуратурою Київської області на виконання завдання Генеральної прокуратури України направлено Державній інспекції сільського господарства в Київській області вимогу щодо необхідності проведення перевірки додержання вимог закону при відведенні земельних ділянок та території Обухівського району Київської області.
Виконуючи наведені вимоги прокуратури Київської області, старшим державним Інспектором сільського господарства в Київській області 19 березня 2014 року складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства при відведенні земельних ділянок в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області № А 43/141.
Вважаючи дії відповідача щодо складення акта і сам акт протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов у частині визнання протиправними дій відповідача щодо складення акта, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства при проведенні перевірки.
Відмовляючи у задоволенні вимог про скасування акта, суд вказав на те, що акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.
Перевіривши обґрунтованість висновків суду першої інстанції, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
відповідно до ч. 1, 3 ст. 8 Закону України "Про прокуратуру" законні вимоги прокурора, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Ухилення від виконання законних вимог прокурора тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до пункту 4 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770, Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль), зокрема в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Згідно з п. 6 зазначеного Положення Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати акти перевірок, протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження), а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок для притягнення винних осіб до відповідальності.
Частиною 4 ст. 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються зокрема шляхом проведення перевірок.
Процедура планування та проведення перевірок встановлена Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.03.2013 за № 412/22944.
Імперативними приписами п. 5.3 названого Порядку на державного інспектора покладено обов'язок за результатами здійснення відповідних заходів з питань перевірки скласти акт перевірки згідно з уніфікованою формою.
Отже, оформлення результатів перевірки актом з викладенням у ньому відповідних фактів, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень Держсільгоспінспекції.
Тобто, дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації цим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб держсільгоспінспекції, вчинених у процесі перевірки.
Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для підконтрольного суб'єкта.
Згідно з ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У контексті наведених законодавчих приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
За вказаного нормативного регулювання та фактичних обставин, колегія суддів вважає, що самі по собі дії державного інспектора зі складення акта перевірки, які оскаржує позивач у межах даного спору, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та не породжують обов'язків, тобто не відповідають критерію юридичної значимості.
Наведене виключає можливість задоволення розглядуваних позовних вимог.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом перевірки було питання дотримання вимог земельного законодавства при відведенні земельних ділянок в адміністративних межах Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області, тобто перевірялася правомірність дій відповідного органу місцевого самоврядування при прийнятті рішень щодо відведення земельних ділянок, проте позивача предмет даної перевірки не стосується.
Суд першої інстанції, визнаючи протиправними дії посадової особи відповідача щодо складання акта від 19.03.2014 № А43/141 перевірки дотримання вимог земельного законодавства, зазначеного не врахував, прийнявши рішення у цій частині із порушенням норм матеріального права.
Водночас, відмовляючи у задоволенні позову в частині скасування акта № А 43/141, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що акт перевірки не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень.
Крім того, як було зазначено, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2015 у цій справі скасовано рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Так, колегія суддів Вищого адміністративного суду України у своєму рішенні зазначила, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому оцінка акта перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, то вимоги про скасування останнього є підставою для відмови у задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.
Згідно ч.5 ст.227 КАС України Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Таким чином, вимога прокуратури Київської області про закриття провадження у справі не може бути задоволена.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позову є законним і обґрунтованим, проте в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, позаяк підстави для задоволення позову наразі відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення в частині відмови у задоволенні позову ухвалене судом першої інстанції законно і обґрунтовано, а скаржниками підстав для його скасування в названій частині не доведено, то постанова суду у цій частині підлягає залишенню без змін.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У частині задоволення позову, суд прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, тому апеляційна скарга прокуратури Київської області підлягає частковому задоволенню, а судове рішення у названій частині - скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки за наслідками апеляційного розгляду справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то у задоволенні апеляційної скарги позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Прокуратури Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, Прокуратура Київської області про визнання протиправними дій та скасування Акту № А 43/141 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 березня 2014 року - задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року - скасувати в частині визнання протиправними дій Старшого державного інспектора сільського господарства в Київській області Возбраного Віталія Анатолійовича щодо складання Акту № А 43/141 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 19 березня 2014 року.
В цій частині відмовити у задоволенні позову.
В іншій частин постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяО.А. Губська
СуддяА.Б. Парінов
СуддяО.О. Беспалов
Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2016 року
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.