"17" травня 2016 р. справа 808/2723/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2015 у справі за адміністративним позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій
Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 19.05.2015 звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути адміністративно-господарські санкції в сумі 6717гр86коп та пеню в сумі 228гр48коп за незабезпечення протягом 2014 року зайнятості 1 робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2015 в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Фонд просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що підприємець не забезпечив працевлаштування інваліда, а тому має сплатити фінансові санкції.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до частини 3 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи окружний суд правильно встановив, що відповідач своєчасно подав звіт за формою №10-ПІ, звіти за формою №3-ПН, направляв до центру зайнятості відомості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.
Протягом 2013 року ні Фондом, ні Центрами зайнятості не направлялись інваліди для працевлаштування у відповідача.
Відмовляючи в задоволенні позову, окружний суд обгрунтовано зазначив, що Фонд не надав доказів вини ОСОБА_1 у незабезпеченні зайнятості робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 41, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.06.2015 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова