16 травня 2016 рокусправа № 808/6704/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.
суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.
секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.
за участі представника позивача Криворучка О.Г.
представника відповідача Кравченко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 р. в справі № 808/6704/13-а за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Запорізькій титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень,
Державне підприємство «Запорізькій титано-магнієвий комбінат» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000642600 від 23.07.2013 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування (в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 10671 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5335 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 р.; № 0000652600 від 23.07.2013 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2013 р. на 3602635 грн.
Судом першої інстанції здійснена заміна первісного позивача Державного підприємства «Запорізькій титано-магнієвий комбінат» належним - Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - ТОВ «ЗТМК»), первинного відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів належним - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС.
За заявою ТОВ «ЗТМК» від 29.05.2015 р. ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 р. закрито провадження в справі в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652600 в сумі 3591964 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 р. позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні судом першої інстанції норм Податкового кодексу України в частині, яка регулює порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Порушення норм матеріального права також полягають у неврахуванні судом встановлення перевіркою завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2013 р. на суму 10670,80 грн. за рахунок включення до розрахунку бюджетного відшкодування звітного місяця залишку від'ємного значення квітня 2013 р. в сумі 10670,80 грн. При цьому, актом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питання нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за квітень 2013 р. встановлено завищення від'ємного значення по декларації за квітень 2013 р. на 10670,80 грн. через включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в сумі 10670,80 грн. по податковим накладним, не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також апелянт зазначив, що відмовившись від позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень по зменшення розміру від'ємного значення по пов'язаним справам, позивачем фактично визнано правомірність зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2013 р. на 3613305,80 грн.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП «ЗТМК» за травень 2013 р., за наслідками якої складено акт від 09.07.2013 р. № 14/26-0/00194731. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за травень 2013 р. на суму 10671 грн.; абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в частині завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 3602635 грн., в тому числі на суму 786483 грн. - від'ємне значення квітня 2011 р., 2474367 грн. - від'ємне значення травня 2011 р., 341785 грн. - від'ємне значення червня 2011 р.
Відповідачем на підставі вказаного акту камеральної перевірки 23.07.2013 р. прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000642600 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 10671 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5335,50 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2013 р.; № 0000652600 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2013 р. на 3602635 грн.
Підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість є встановлення контролюючим органом, що позивачем до складу податкового кредиту квітня 2013 р. включено суму податку на додану вартість в розмірі 10670,80 грн. по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме: № 2 від 14.01.2013 р., яка видана ТОВ «Сагітта», на загальну суму 63810 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10635,00 грн.; № 246021 від 23.01.2013 р., яка видана ПрАТ «Альба Україна», на загальну суму 112,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18,76 грн.; № 279576 від 25.01.2013 р., яка видана ПрАТ «Альба Україна», на загальну суму 29,35 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4,89 грн.; № 279601 від 25.01.2013 р., видану ПрАТ «Альба Україна», на загальну суму 72,91 грн., в тому числі податок на додану вартість - 12,15 грн.
Також встановлено, що 13.12.2012 р. між ТОВ «ЗТМК» та ТОВ «Сагітта» укладений договір поставки № 738, за умовами якого ТОВ «Сагітта» зобов'язувалось поставити труби (17х2,2мм), а ТОВ «ЗТМК» зобов'язувалося прийняти їх та сплатити грошові кошти у розмірі 63810,00 грн. ТОВ «ЗТМК» на виконання умов договору сплатило на користь ТОВ «Сагітта» відповідно до платіжного доручення № 2052 від 29.01.2013 р. 63810,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10635,00 грн. ТОВ «Сагітта» згідно з видатковою накладною № 3 від 09.01.2013 р. передано ТОВ «ЗТМК» труби (17х2,2мм). 14.01.2013 р. ТОВ «Сагітта» виписано ТОВ «ЗТМК» податкову накладну № 2 на суму 63810,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 10635,00 грн.
04.01.2013 р. між ТОВ «ЗТМК» та ПрАТ «Альба Україна» укладений договір купівлі-продажу № 7, за умовами якого ПрАТ «Альба Україна» зобов'язувалось поставити позивачу товар - кальцемін D3 табл. в/о № 30, а ТОВ «ЗТМК» зобов'язувалося прийняти товар та сплатити грошові кошти відповідно до рахунків. ПрАТ «Альба Україна» згідно з видатковою накладною № 30246021 від 23.01.2013 р. передано ТОВ «ЗТМК» вказаний товар, а позивачем платіжним дорученням № 6 від 29.01.2013 р. перераховано постачальнику кошти в сумі 112,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18,76 грн.
Постачальником згідно з видатковою накладною № 30279576 від 25.01.2013 р. передано ТОВ «ЗТМК» товар, а ТОВ «ЗТМК» перераховано постачальнику платіжним дорученням № 6 від 29.01.2013 р. суму в розмірі 29,35 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4,89 грн.
ПрАТ «Альба Україна» згідно з видатковою накладною № 30279601 від 25.01.2013 р. передано ТОВ «ЗТМК» лікарські засоби в асортименті (строп шипшиновий 200 мл., препарат для догляду за шкірою NICE FEST RELIVER мазь 25 мл.), а ТОВ «ЗТМК» перераховано постачальнику платіжним дорученням № 5 від 29.01.2013 р. суму в розмірі 72,91 грн., в тому числі податок на додану вартість - 12,15 грн.
ПрАТ «Альба Україна» виписано ТОВ «ЗТМК» податкові накладні: № 246021 від 23.01.2013 р. на суму 112,56 грн., в тому числі податок на додану вартість - 18,76 грн.; № 279576 від 25.01.2013 р. на суму 29,35 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4,89 грн., № 279601 від 25.01.2013 р. на суму 72,91 грн., в тому числі податок на додану вартість -12,15 грн.
ТОВ «ЗТМК» засобами електронного зв'язку подано до СДПІ податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період - квітень 2013 р. з Додатком 8 до податкової декларації з податку на додану вартість (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8).
Крім того, ТОВ «ЗТМК» до СДПІ надані копії податкових накладних, отриманих в квітні 2013 р. від ТОВ «Саггіта», від ПрАТ «Альба Україна».
Суд першої інстанції вважав, що ТОВ «ЗТМК» на законних підставах включено до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 р. суму сплаченого податку в розмірі 10671,00 грн., а тому податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті з порушенням норм Податкового кодексу України.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається із поданої позивачем до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) позивачем задекларовано у складі податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 10635 грн. по господарським операціям з ТОВ «Сагітта» та суми податку на додану вартість в розмірі 18,76 грн., 4,89 грн. та 12,15 грн. по господарським операціям з ПрАТ «Альба Україна».
Як зазначено вище, у зв'язку з відсутністю реєстрації вказаних вище податкових накладних у ЄРПН, позивачем до податкової декларації за квітень 2013 р. подана контролюючому органу заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрів податкових накладних) (додаток 8), а також первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Сагітта» та ПрАТ «Альба Україна».
Різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у квітні 2013 р. мала від'ємне значення та становила 6529453 грн. (рядок 19). Дана сума зарахована платником податків до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
За наслідками господарської діяльності у травні 2013 р. позивачем подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на додану вартість, в якій позивачем задекларований залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, в розмірі 6529453 грн. (рядок 21.1). З урахуванням відсутності позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, сума від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від'ємного значення, що включається до складі податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 14782370 грн. Позивачем заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку сума податку на додану вартість в розмірі 6529620 грн.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість є висновок відповідача про завищення від'ємного значення по декларації за квітень 2013 р. на 10670,80 грн. через включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в сумі 10670,80 грн. по податковим накладним, не зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені статтею 198 Податкового кодексу України.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пункту 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.
За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).
Відтак, підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.
Пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункти 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).
Порядок видачі податкових накладних регламентовано пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 1 січня 2012 року запроваджена реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень.
Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
Системний аналіз наведених податкових норм дає підстави дійти висновку, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними або іншими документами, встановленими Податковим кодексом України, що посвідчують право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Це право вони мають незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.
Разом з тим, у разі відсутності реєстрації податкової накладної постачальником в ЄРПН, правом платника податків, який формує податковий кредит, є подання разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на такого постачальника. При цьому підставою для включення сум податку на додану вартість є факт подання такої заяви зі скаргою разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
В даному випадку позивачем разом із податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2013 р. подана контролюючому органу заява зі скаргою на постачальників ТОВ «Сагітта» та ПрАТ «Альба Україна», надані первинні документи на підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбаванням товарів (послуг) або факту отримання таких товарів (послуг).
Тобто, позивачем в повному обсязі виконані приписи п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо подання заяви зі скаргою на постачальників та первинних документів на підтвердження факту отримання товарів (послуг) або сплати суми податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відповідно, у позивача виникло право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту квітня 2013 р., що обумовило правомірність включення суми податку на додану вартість в розмірі 10671 грн. до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за травень 2013 р.
Зазначені обставини свідчать про правомірність висновку суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 10671 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000652600 та зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2013 р. на 10671 грн.
Доводи відповідача про те, що відмовившись від позову в частині скасування податкових повідомлень-рішень по зменшення розміру від'ємного значення по пов'язаним справам, позивачем фактично визнано правомірність зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2013 р. на 3613305,80 грн., судова колегія вважає безпідставними, оскільки позивач відмовився від позову в частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652600 в сумі 3591964 грн., а не в повному обсязі.
Сукупність зазначених вище обставин свідчить, що підстави, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру відємного значення суми податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, знаходяться поза межами приписів Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови не вбачається.
Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5359,20 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 р. в справі № 808/6704/13-а залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2016 р. в справі № 808/6704/13-а за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Запорізькій титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.
Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (код ЄДРПОУ 39819605), що розташована у м. Запоріжжя, по пр. Соборному, 190-а, судовий збір у розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 17.05.2016 р.
Головуючий: В.А. Шальєва
Суддя: С.В. Білак
Суддя: Н.А. Олефіренко