про залишення апеляційної скарги без руху
17 травня 2016 р. справа № 235/3343/15-а
Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Арабей Т. Г. , розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2015 року у справі № 235/3343/15-а (головуючий І інстанції Стоілова Т.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача щодо припинення виплати пенсії неправомірними, стягнення нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 235/3343/15-а з апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2015 року. Разом із апеляційної скаргою апелянт заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 37-39, 44-45).
Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом у даній справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке не є стороною по справі, що є порушенням процедури подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, відповідно до положень ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи не вбачається вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки та процесуального стану Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у справі, що не дає право останньому оскаржити рішення суду першої інстанції в суді апеляційної інстанції.
Крім того, в апеляційній скарзі відсутні будь-які докази знаходження позивача на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху для надання управлінням документально обґрунтованих доказів на підтвердження порушення інтересів, прав та свобод управління та наявності права у останнього звертатись до суду апеляційної інстанції із даною апеляційною скаргою у відповідності до положень ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, ознайомившись із заявленим клопотанням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про звільнення його від сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), встановлено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Однак, ст. 5 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпаний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору, до якого управління не входить.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання апелянта, як на доказ про звільнення від сплати судового збору, на Тимчасову лімітну довідку про бюджетні асигнування та кредитування на 1 квартал 2016 року та Тимчасовий кошторис на 1 квартал 2016 року, оскільки вони ніяким чином не підтверджує неспроможність останнього сплатити судовий збір у 2 кварталі 2016 року або взагалі бути звільненим від такої сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов подано до суду першої інстанції у травні 2015 року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1 218,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлюється ставка судового збору у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем у позовній заяві заявлені вимоги майнового характеру, а саме: визнання дій неправомірними та стягнення з управління нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії у розмірі 9 123,60 грн., зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (п. 1.1).
Оскільки, при поданні адміністративного позову майнового характеру сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, тому апелянту необхідно сплатити - 2 009,70 грн (1218,00*1,5*110%) та належним чином це підтвердити.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м. Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 31211206781059, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача (МФО) - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова суду постановлена 15 вересня 2015 року, копію повного тексту постанови апелянтом отримано 18 квітня 2016 року (а.с. 40).
Апеляційна скарга подана заявником до суду першої інстанції 05 травня 2016 року, що вбачається з відмітки суду першої інстанції на апеляційній скарзі (а.с. 37), тобто з пропущенням строку встановленого ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апелянт не надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та вказати підстави для поновлення цього строку.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Згідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України документом, що підтверджує повноваження представника, може бути довіреність. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду.
Як вбачається з апеляційної скарги - вона підписана виконуючим обов'язки начальника управління - ОСОБА_3, однак в порушення вимог ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 88, 108, 185, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволені клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2015 року у справі № 235/3343/15-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням обґрунтованих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції; оригіналу документу про сплату судового збору; надання документально обґрунтованих доказів щодо наявності права у апелянта на подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України; надання доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Суддя-доповідач Арабей Т. Г.