Справа: № 756/15504/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Маринченко М.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
12 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Літвіної Н.М.
Суддів Коротких А.Ю.
Парінова А.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Інспектора патрульної служби роти № 7 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС України у м. Києві Голобородька Юрія Володимировича, Управління патрульної служби МВС України у м. Києві, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 098107 від 14 листопада 2015 року, винесеною інспектором патрульної служби роти № 7 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС України у м. Києві Голобородьком Ю.В., його неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а складення протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 258 КУпАП в даному випадку не передбачається.
Колегія суддів погоджується з такими висновками виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до підпункту «г» п. 15.9 Правил дорожнього руху забороняється зупинка на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачає, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 3 ст. 122, ст.126 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 258 КУпАП).
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ № 098107 від 14 листопада 2015 року, винесеною інспектором патрульної служби роти № 7 батальйону № 1 Управління патрульної служби МВС України у м. Києві Голобородьком Ю.В., ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 та ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
У постанові встановлено, що ОСОБА_3, 14 листопада 2015 року в 00 год. 55 хв. по вул. Межигірська, 24/26 в м. Києві керуючи транспортним засобом Вольво, державний номер НОМЕР_1, здійснив зупинку на пішохідному переході, а також не мав при собі посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 15.10 та п. 2.1 Правил дорожнього руху України.
Вказані обставини підтверджуються наданими в судовому засіданні суду першої інстанції поясненнями відповідача - інспектора патрульної служби Голобородька Ю.В. та показами свідка - заступника командира роти №7 батальйону №1 старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у м. Києві Вершиленка П.І.
Також факт керування ОСОБА_3 вказаним транспортним засобом та здійснення зупинки на пішохідному переході підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_6 від 14 листопада 2015 року, рапортом інспектора патрульної служби Голобородька Ю.В. від 14 листопада 2015 року, наявними в справі про адміністративне правопорушення унікальний номер № 756/15031/15-ц, провадження № 3/756/5828/15 (а.с.35, 37).
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на наявні у матеріалах справи документи, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та відсутність належних доказів, наданих позивачем на спростування цього факту, колегія суддів аналогічно з судом першої інстанції вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні.
Колегією суддів не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно того, що пояснення свідка ОСОБА_6 від 14 листопада 2015 року не можуть бути належним доказом по справі оскільки містять неточності з огляду на те, що зміст наданих свідком пояснень дає можливість визначити особу позивача та його причетність до адміністративного правопорушення про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а здійснені при цьому описки не спростовують факту вчинення правопорушення.
Решта доводів, наведених позивачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому судовою колегією відхиляються.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, надав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Коротких А.Ю.
Парінов А.Б.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Парінов А.Б.
Коротких А. Ю.