12 травня 2016 року
справа № 808/5141/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №808/5141/15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,-
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" суми витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», в розмірі 37 112 грн. 34 коп.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Зазначена постанова суду набрала законної сили.
05 січня 2016 року публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року по справі №804/5141/15 строком на один рік. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилався на важке фінансове становище підприємства. Так, заявник зазначає про те, що ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" має велику заборгованість зі сплати податків та зборів, в тому заборгованість по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 10772932,44 грн. Також, на час звернення із заявою виробництво ПАТ «ЗАлК» є законсервованим, у підприємства відсутні необхідні грошові кошти та відсутні джерела їх надходження.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року у задоволенні заяви публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" про відстрочення виконання судового рішення, відмовлено. Ухвала суду мотивована непідтвердженістю відповідачем належними доказами обставин, які б свідчили про ускладнення виконання судового рішення.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржену ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заяву. Апеляційна скарга фактично
обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відстрочення виконання судового рішення. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на те, що невиконання рішення суду призведе до примусової реалізації майна підприємства, але Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» введено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 2 статті 263 КАС України, у виняткових випадках суд може відстрочити або розстрочити виконання судового рішення, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Зазначена норма кореспондується із нормою ч. 1 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", яка встановлює, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26 грудня 2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення особа, яка звернулась з відповідною заявою, повинна довести суду наявність підтверджених відповідними доказами виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення.
Публічне акціонерне товариство "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат", звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення, не наведено будь-яких доказів на підтвердження того, що виконання судового рішення є ускладненим, а також не надано доказів винятковості даного випадку, що є необхідною умовою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.
Обставини, наведені відповідачем у заяві про відстрочення виконання судового рішення (тяжке фінансове становище) не можуть бути визнані як виняткові обставини, за якими можливе прийняття рішення про відстрочення виконання постанови суду, і які у розумінні ч. 2 ст. 263 КАС України ускладнюють виконання судового рішення.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання постанови суду відсутні.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на дію мораторію щодо примусової реалізації майна підприємства не мають відношення до вирішення судом процесуального питання щодо розстрочення виконання судового рішення, оскільки в межах даної справи судом не вирішується питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для примусової реалізації майна підприємства.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог процесуального закону і підстав для її скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Крім цього, з відповідача на користь державного бюджету підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги. Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, становив 1378 грн.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.199, 200, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по справі №808/5141/15 - без змін.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 13.05.2016р.)
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк