"11" травня 2016 р. справа № 808/6323/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чередниченко В.Є.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно - опоряджувальних машин»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі №808/6323/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області
до Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно - опоряджувальних машин»
про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -
У жовтні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області (далі - позивач або УПФУ в Василівському районі Запорізької області) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" (далі - відповідач або ПАТ "Завод БОМ") в якому, з урахуванням уточнення, просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 в розмірі 58 175,88 грн. (а.с. 2 - 3, 58 - 61)
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.0.2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод будівельно-опоряджувальних машин" на користь Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку №1 за період з 01.07.2014 року по 30.09.2014 року в розмірі 58 175,88 грн. (а.с.124 - 131)
Постанова суду вмотивована тим, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи. Просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2015 року та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.139-142)
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач самостійно не проводить виплати пільгових пенсій пенсіонерам, а тільки перераховує певну суму коштів третім особам - УДППЗ «Укрпошта» або банківським установам, які в свою чергу і проводять фактичну виплату пільгових пенсій пенсіонерам по справі. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують реальність понесених позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам зазначеним у позовній заяві за період часу з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р. у розмірі 58175,88 грн., а пенсіонери по справі фактично отримали пільгові пенсії у зазначених розмірах за спірний період, таким чином, судом першої інстанції не було проведено всебічного та об'єктивного розгляду справи та не досліджено усі докази, що призвело до прийняття ним необґрунтованого рішення по справі.
На адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача по справі надійшли клопотання про розгляд справи без участі його представника та письмові заперечення, в яких останній зазначає, що сума фактичних витрат, зазначена у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 58175,88 грн., є узгодженою та у встановлений законодавством строк не сплачена. Правомірність розрахунків встановлена постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 р. у справі №808/7577/14, тобто їх законність не потребує додаткового доказування у відповідності до ст.. 72 КАС України. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. (а.с. 163, 164, 182)
Позивач по справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача - Крамаренко А.А. у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 06.01.2012 року Публічне акціонерне товариство «Завод будівельно - опоряджувальних машин» (ідентифікаційний код 04689323) 04.08.1995 року зареєстровано Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області як юридична особа та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області. (а.с. 10-11)
Колишнім працівникам Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно - опоряджувальних машин» ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які знаходяться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, на підставі довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, призначена і виплачується пенсія відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ за Списком № 1.
Наявними у матеріалах справи розрахунками, а саме: №2851/02 від 14.07.2014 р., №3316/02 від 13.08.2014р. та 3802/02 від 10.09.2014р., підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним пенсіонерам за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 (включно). (а.с. 12-13, 15-18)
Зазначені розрахунки направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштових відправлень, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії супровідних листів. Дані розрахунки були отриманні уповноваженими особами відповідача, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. (а.с. 14, 15 - зворотня стор. арк.,17 - зворотня стор. арк.)
Правомірність та обґрунтованість вищезазначених розрахунків судом апеляційної інстанції не досліджується, з огляду на те. що вона була предметом дослідження в іншій адміністративній справі №808/7577/14 та встановлена судовим рішення, яке набрало законної сили.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час слухання справи фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам, зазначеним у позовній заяві, залишаються не відшкодованими відповідачем. Крім того, відповідачем не надано нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позову, або будь - яких інших доказів, які б спростовували доводи позивача.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1 (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (за Списком № 1), якими, підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 за період з 01.07.2014 по 30.09.2014 (включно).
Проте, виходячи з доводів апеляційної скарги, відповідач оспорює сам факт понесення витрат позивачем. Доказів на підтвердження факту перерахунку спірної суми на адресу УДППЗ «Укрпошта» або банківським установам, які в свою чергу і проводять фактичну виплату пільгових пенсій пенсіонерам зазначеним у позовній заяві за період з 01.07.2014р. по 30.09.2014р. позивачем не надано.
Крім того, надаючи оцінку довідкам, які позивач надав для підтвердження своїх фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, колегія суддів зважує на тому, що зі змісту цих довідок вбачається тільки те, що данні пенсіонери знаходиться на обліку у Днепроруднінському УПФУ і отримують пенсію за віком за списком №1. В даних довідках зазначено тільки суми пенсій, які пенсіонери повинні отримати на підставі розрахунків позивача.
Таким чином колегія суддів вважає, що вищезазначені довідки не підтверджують в повній мірі правомірність заявлених позивачем вимог, а отже не можуть бути однозначним доказом того, що позивачем фактично понесені фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
В той же час, 30 березня 2016 року відповідачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, а саме документів, які б підтвердили фактичне перерахування позивачем третім особам коштів на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам, які отримують пенсію через УДППЗ «Укрпошта» або банківські установи. (а.с.172-173)
01.04.2016 року судом на адресу позивача по справі був направлений лист, з пропозицією провести в строк до 27.04.2016р. за ініціативи відповідача звірку розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, по пенсіонерам зазначеним у позовній заяві за спірний період для всебічного та повного з'ясування усіх обставин справи, які можуть вплинути на вирішення справи по суті. (а.с.179)
Вищезазначене поштове відправлення було отримано позивачем 08.04.2016 року за особистим підписом уповноваженої особи Казачкова, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.180)
27 квітня 2016 року на адресу суду у відповідь на вищезазначений лист Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх. №13926/16 надійшов лист позивача від 20.04.2016р. №1909/11, зі змісту якого вбачається, що останній додаткових доказів суду не надає, з огляду на те, що вважає що постановою Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/7577/14 від 05.02.2015 року встановлено, що оскаржувані розрахунки складені правомірно та у відповідності до приписів законодавства, дана постанова набрала законної сили 13.06.2015 року, а отже, згідно зі ст.72 КАС України вважає, що обставини встановлені судовим рішенням, а саме законність розрахунків не потребують додаткового доказування. (а.с. 182)
Проте, колегія суддів наголошує, що предметом спору є не правомірність розрахунків, а факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по вищезазначеним пенсіонерам у тому розмірі, що ним заявлено у позові.
Вищезазначені обставини необґрунтовано залишено поза увагою судом першої інстанції.
Згідно частини 1, 2 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
У відповідності до частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частинами 1,3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, здійснюючи судовий розгляд справи, дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
При винесенні рішення у даній адміністративній справі колегія суддів керується положеннями пункту 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За таких обставин, судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що є підставою для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод будівельно - опоряджувальних машин» задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2015 року у справі №808/6323/14 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: В.Є. Чередниченко