11 травня 2016 року справа № 823/278/16
14 год. 52 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Коваленка В.І.,
за участю секретаря - Савости С.В.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 за договором,
відповідача - Середіна О.С. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції щодо не зняття арешту, накладеного та зареєстрованого, реєстраційний номер обтяження 11154679, об'єкт обтяження - 1/3 частини квартири, адреса: АДРЕСА_1;
- зобов'язати Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з нерухомого майна - 1/3 частини квартири, адреса: АДРЕСА_1 та виключення нерухомого майна з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач протиправно не вчиняє дії щодо зняття арешту з належної позивачу частини квартири, незважаючи на те, що виконавчі провадження, які перебували на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби завершені. Крім того, позивач стверджує, що обтяження №11154679 на її частину квартири внесено безпідставно, оскільки постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.04.2011р. не існує, так само позивачу не відомо про існування виконавчого документу на підставі якого прийнято наведену постанову.
З урахуванням зазначеного, позивач вважає, що арешт на 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, накладено безпідставно, а тому позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що позивач обґрунтовує свої вимоги посилаючись на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.10.2015р. у справі №12/2265, якою зобов'язано Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції вчинити дії щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, однак вказана ухвала суду не стосується обтяження реєстраційний №11154679, оскільки це обтяження стосується іншого виконавчого провадження.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача заперечив, однак визнав позовні вимоги щодо зняття арешту з належного позивачу майна, реєстраційний номер обтяження 11154679.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши наявні матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку та вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, на вказану частину квартири накладено арешт постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції АА №962013 від 27.02.2009р. при примусовому виконанні наказу господарського суду Черкаської області від 21.07.2008р №12/2265, реєстраційний номер обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 8504733.
Крім того, постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.04.2011р. також накладено арешт на згадану частину квартири, реєстраційний номер обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 11154679.
В судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.10.2015р. визнано протиправною бездіяльність Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції щодо не зняття арешту у виконавчому провадженні реєстраційний №8738529 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області № 12/2265 від 21.07.2008р. та зобов'язано Придніпровський відділ ДВС Черкаського міського управління юстиції вчинити дії щодо виконання постанови державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 28.10.2010р. про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме - скасування арешту, накладеного на майно боржника - 1/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Представник позивача звернулась до Придніпровського відділу ДВС із заявою від 21.01.2016р., в якій звернула увагу на наявність двох окремих один від одного обтяження 1/3 частини квартири АДРЕСА_1: обтяження № 8504733 від 27.02.2009р. (постанова про арешт майна боржника АА№962013 від 27.02.2009р.); обтяження № 11154679 від 11.05.2011р. (постанова про відкриття виконавчого провадження № б/н від 22.04.2011р.) та просила скасувати всі без виключення арешти накладені на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3.
Відповідач відмовив у задоволенні заяви листом №4528 від 23.02.2016р., повідомивши, що на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції перебували виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь юридичних осіб боргу, а саме: ВП № 8738529, яке 28.10.2010 року завершено, на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання; ВП №11793436, яке 06.11.2015 року завершено, на підставі п. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з надходженням ухвали апеляційного суду Черкаської області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2008 року; ВП № 16054350, яке 17.09.2010 року завершено, на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання; ВП №24644702, яке 31.05.2011 року завершено, на підставі п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»; ВП № 37864411, яке 05.11.2015 року завершено, на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним фактичним виконанням згідно виконавчого документа.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що у відповідності до абзацу 2 частини 2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із статтею 32 Закону № 606, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Згідно статті 57 Закону № 606, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
З аналізу наведених положень Закону № 606 вбачається, що державний виконавець зобов'язаний вживати усіх необхідних заходів з метою примусового виконання рішення суду, в тому числі шляхом арешту майна.
При цьому виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження визначений статтею 49 Закону № 606.
У відповідності до частини 1 статті 50 Закону № 606 у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Суд звертає увагу, що згідно частини 5 статті 60 Закону № 606 у випадку якщо виконавче провадження не завершено, арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
З аналізу наведених положень Закону № 606 вбачається, що державний виконавець за власною ініціативою може зняти арешт з майна боржника тільки у випадках прямо передбачених законом чи за рішенням суду.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач не допустив бездіяльності, відмовивши позивачу у знятті арешту з нерухомого майна - 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 11154679, оскільки не наділений відповідними повноваженнями, а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
В той же час, суд приймає до уваги, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним положенням Кодексу адміністративного судочинства України представник відповідача на вимогу суду не надав доказів перебування у Придніпровському відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції виконавчого провадження, яке відкрито на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.04.2011р. та на підставі якої накладено арешт на нерухоме майно - 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 11154679.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що за відсутності виконавчого провадження в межах якого можуть вчинятись виконавчі дії, відсутні правові підстави існування арешту на нерухоме майно, оскільки арешт майна застосовується з метою примусового виконання виконавчого документу.
Суд, при вирішенні спору, враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
На переконання суду відповідач не довів наявності правових підстав для подальшого перебування під арештом 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер обтяження 11154679, яка належить позивачу.
При цьому, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача вчинити дії щодо виключення нерухомого майна з реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки це є безпосереднім обов'язком державного виконавця у разі зняття арешту з нерухомого майна, а тому вирішення спору щодо вказаної вимоги можливо лише у разі відмови державного виконавця вчинити відповідні дії.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції вчинити дії щодо зняття арешту, реєстраційний номер обтяження 11154679, з нерухомого майна - 1/3 частини квартири, адреса: АДРЕСА_1.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.І. Коваленко
Повний текст постанови виготовлено 16.05.2016р.