16 травня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/665/16
20 год 30 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Дудар Е.І.,
за участю: представника позивача - Рощіна В.А.
відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника третьої особи - Мицкана І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Херсонської міської ради до керівника громадської ініціативи захисту прав людини ОСОБА_2, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Херсонській області про обмеження реалізації права на мирні зібрання,
встановив:
Виконавчий комітет Херсонської міської ради (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до керівника громадської ініціативи захисту прав людини ОСОБА_2 (далі-відповідач-1), ОСОБА_5 (далі-позивач-2), за участю третьої особи на стороні позивача - Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому просить обмежити відповідачу-1 проведення мирної ходи приуроченої до Міжнародного дня боротьби з гомофобією, від пл. Свободи по просп. Ушакова до Набережної по просп. Ушакова, 17.05.2016 р. о 18:00 год. та обмежити відповідачу-2 право проведення мирного заходу на пл. Свободи флеш-моб "Європа починається з тебе" 17.05.2016 р. з 17:00 до 19:00 год.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Херсонскій області Меріков А.І. листом від 11.05.2016 р. № 1098/01/7-2016 проінформував позивача, що ряд радикально налаштованих організацій мають намір 17.05.2016 р. вчинити провокації із застосуванням вибухонебезпечих предметів, інших знарядь, що може призвести до фізичних сутичок між учасниками заходу та особами, які негативно ставляться до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. Враховуючи загострення оперативної обстановки, вчиненням терактів на території Херсонської області позивач просить обмежити проведення вищевказаного заходу з метою запобігання груповим порушенням публічного порядку та вчинення кримінальних правопорушень. Позивач вважає, що вказані обставини свідчать про існування високої загрози порушення інтересів національної безпеки, громадського порядку та можуть призвести до заподіяння шкоди здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. Посилаючись на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олінжер проти Австрії" від 29.06.2006р., позивач зазначає, що суд при ухваленні рішення повинен врахувати позицію Європейського суду з приводу того, що оцінюючи побоювання представників влади стосовно можливості виникнення сутички між учасниками різних зборів, суд зауважив, що такі побоювання мають бути підтверджені інформацією про те, що у попередні роки під час таких акцій справді мали місце випадки насильства. Як відмічає позивач, випадки насильства при проведенні заходів за участі представників сексменшин мали місце у червні 2015 року у місті Києві.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві та просив обмежити право на проведення мирних зібрань.
Відповідач-1 у судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснив, що ним, як організатором мирної ходи, взято до уваги інформацію, розміщену в інтернет виданнях про радикально налаштовані настрої громадських організацій та жителів міста Херсона проти масового заходу, приуроченого до Міжнародного дня боротьби з гомофобією, у зв'язку з чим проведення акції відбудеться без представників ЛГБТ- спільноти. Кількість учасників буде не більше 10-15 осіб, які використовуватимуть аркуші паперу формату А-4 із зображенням знаку дорівнює, щоб привернути увагу суспільства до проблем дискримінації та порушення прав людини. Крім того, ОСОБА_2 відмітив, що обов'язок забезпечувати громадський порядок під час проведення мирних зібрань належить правоохоронним органам, які і повинні вживати для цього передбачених законодавством заходів. Враховуючи наведене, просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідач-2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначивши, що запланований захід у вигляді флеш мобу "Європа починається з тебе" має на меті показати суспільству, особливо молоді, що для того, щоб бути європейцями необхідно починати зміни з себе та починати вже сьогодні, зокрема щодо охорони довкілля, позбавлення від шкідливих звичок, тощо. Вказаний захід не може призвести до конфліктних ситуацій між учасниками мирних демонстрацій та не загрожує безпеці громадян. Просить відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що вказані мирні зібрання можуть спричинити виникнення сутичок між представниками різних громадських об'єднань, а також вчинення кримінальних правопорушень, загрози здоров'ю населення, правам і свободам учасників акцій та інших людей. Також відмітив, що аналогічні зібрання відбулись у місті Києві у червні 2015 року, під час яких постраждали як учасники акції так і правоохоронці, у зв'язку з чим просить обмежити право відповідачів на проведення мирних зібрань.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та надані стронами докази, суд встановив наступні обставини.
18 квітня 2016 року на адресу виконавчого комітету Херсонської міської ради надійшла заява керівника громадської ініціативи захисту прав людини ОСОБА_2 з повідомленням про проведення масового заходу, мирної ходи на підтримку ідей особистої і суспільної безпеки, прав людини та недискримінації, приуроченого до Міжнародного дня боротьби з гомофобією, від площі Свободи до Набережної Херсона по проспекту Ушакова о 18:00 годині 17 травня 2016 року. Метою акції є звернення уваги херсонців на проблеми дискримінації та порушення прав людини. Очікувана кількість учасників - 100 осіб. Відповідальна особа - ОСОБА_2
11 травня 2016 року т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області Меріков А.І. листом № 1098/01/7-2016 проінформував Херсонського міського голову про те, що ряд радикально налаштованих організацій мають намір 17.05.2016 р. вчинити провокації із застосуванням вибухонебезпечих предметів, інших знарядь, що може призвести до фізичних сутичок між учасниками заходу та особами, які негативно ставляться до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією. У зв'язку із загостренням оперативної обстановки, вчиненням терактів на території Херсонської області начальник ГУ Нацполіції рекомендує міському голові Миколаєнку В.В. вирішити питання щодо заборони проведення вищевказаного заходу з метою запобігання груповим порушенням публічного порядку, вчинення кримінальних правопорушень та загроз здоров'ю населення.
13 травня 2016 року на адресу виконавчого комітету Херсонської міської ради надійшла заява ОСОБА_5 про намір провести мирний захід на пл. Свободи флеш-моб "Європа починається з тебе". Час проведення акції - 17 травня 2016 року з 17:00 год. до 19:00 год. Місце проведення - пл. Свободи, м.Херсон. Приблизна кількість учасників - 200 осіб.
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність підстав для обмеження права на мирні зібрання, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Право на свободу зібрань та об'єднань гарантоване статтею 39 Конституції України, статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року" №475/97-ВР, Першим протоколом та протоколами №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19 жовтня 1973 року № 2148-VIII.
Згідно з частиною 2 статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснення прав на свободу зібрань та об'єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на виконавчі органи міської ради покладено вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Незважаючи на положення Конституції України, рекомендації міжнародних інституцій, висновків Конституційного Суду України, законодавчо не врегульовано реалізацію права на мирні зібрання шляхом прийняття спеціального закону.
Разом з цим, справи щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання, врегульовано статтею 182 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною 5 статті 182 КАС України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Згідно статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи застосовує принцип верховенства права та застосовують його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Свою позицію щодо реалізації права людини на свободу мирних зібрань Європейський суд з прав людини висловив у справах "Станков та об'єднана македонська організація "Ілінден" проти Болгарії" (2001), "Іванов та інші проти Болгарії" (2005), "Християнська народна демократична партія проти Молдови" (2006), "Оллінджер проти Австрії" (2006), "Вєренцов проти України" (2013) та інших.
Аналізуючи висновки Європейського суду з прав людини, викладені судом у вищенаведених рішеннях, обмеження прав, гарантованих статтею 11 Конвенції про захист прав і свобод людини, можливе за існування наступних умов: вони встановлені законом; мають законну мету, зокрема застосовуються в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб; є необхідними в демократичному суспільстві.
Таким чином, суд зазначає, що для обмеження права на мирне зібрання обов'язковими є наявність усіх вказаних вище критеріїв.
У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Вєренцов проти України" зазначено, що процедури, запроваджені місцевими органами влади для регулювання організації та проведення недержавних масових громадських заходів у їхніх конкретних регіонах, не забезпечують достатніх правових підстав за відсутності загального акта парламенту, на основі якого можна було б розробляти документи місцевих органів влади.
Дослідивши зміст адміністративного позову та матеріали справи, суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження обгрунтованості підстав для обмеження у реалізації права на мирні зібрання, що визначені п. 2 ст. 11 Конвенції та ч. 2 ст. 39 Конституції України.
Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_2 у зв'язку із існуванням радикальних настроїв окремих громадян міста Херсона, проведення заходу відбудеться без представників ЛГБТ- спільноти. Кількість учасників близько 15 осіб.
Слід зазначити, що позивач завчасно повідомлений про проведення вказаного мирного заходу - 18.04.2016 року та 13.05.2016 року, що надало можливість органу місцевого самоврядування та правоохоронним органам виконати законодавчо покладений на них обов'язок згідно статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо забезпечення дотримання громадського порядку під час проведення вказаних мирних зібрань 17.05.2016 року.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ст. 71 КАС України). На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів (ч. 2 ст. 106 КАС України).
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що характер та цілі даного заходу не є мирними та відповідно може свідчити про наявність насильницьких чи злочинних намірів спрямованих на підрив національної безпеки чи громадського порядку, або організація відповідача здійснює діяльність, яка загрожує інтересам національної безпеки та громадського порядку.
Також, позивачем у передбачений законодавством спосіб не підтверджено доводи про реальність можливої загрози вчинення терористичних актів, небезпеку заворушень чи вчинення злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших осіб під час проведення мирного заходу відповідачами.
Зважаючи на вищевикладене, суд зауважує, що доказів, які б свідчили про існування обставин, з якими стаття 39 Конституції України пов'язує можливість застосування судом обмежень у проведенні мирних зібрань, позивач суду не надав.
Щодо посилань позивача на можливе приєднання до учасників зібрання інших агресивно налаштованих сил, суд зазначає наступне.
Згідно практики Європейського суду з прав людини "...можливість долучення до демонстрації екстремістів з насильницькими намірами не може, як таке, відібрати це право [право на мирні зібрання]. ... Тягар доказування насильницьких намірів організаторів зібрання лежить на органах влади" (п. 23 рішення ЄСПЛ "Християнська народна демократична партія" проти "Молдови").
Таким чином, правовою підставою у відповідності до ст. 11 Конвенції та ст. 182 КАС України при прийнятті рішення про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є встановлення того, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року, постанові Вищого адміністративного суду України № К/800/10127/14 від 17.04.2014 року.
За приписами ст.ст. 8, 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, відповідно до Конституції та законів України.
Беручи до уваги ненадання позивачем доказів необхідності заборони мирних зібрань та враховуючи недоведеність реальної загрози національній безпеці та громадському порядку, небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачами мирних зібрань 17.05.2016 року, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, а відтак - відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 182, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити виконавчому комітету Херсонської міської ради у задоволенні позовних вимог до керівника громадської ініціативи захисту прав людини ОСОБА_2, ОСОБА_5, за участю третьої особи - Головного управління Національної поліції в Херсонській області про обмеження реалізації права на мирні зібрання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 травня 2016 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 3.2.1