Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
11 травня 2016 р. № 820/1798/16
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2015 р. №0001182200, прийнятого відповідачем щодо нього.
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Кізілов О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю Іхненко Я.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим, у зв'язку з чим підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Встановлено, що фахівцями Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Кронекс - Харків" з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з фірмою нерезидентом ТОВ "РАНОК" (Російська Федерація) по зовнішньому економічному договору від 01.04.2014 р. № 02-10/2013 за період часу з 01.08.2015 р. - 31.10.2015 р., за результатами якої 10.12.2015 р. було складено акт № 282/20-20-22-08/38933788, яким встановлено порушення податкового законодавства, а саме: ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №135/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, підприємством ТОВ "Кронекс-Харків" перевищено граничний строк розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по зовнішньоекономічному контракту №02-10/2013 від 01.04.2014 року.
Так, на підставі висновків вказаного акту перевірки податковим органом стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення - рішення від 18.12.2015 р. №0001182200 про застосування до ТОВ "Кронекс - Харків" штрафної санкції в розмірі 125 077,50 грн.
Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 ч. 1 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В даному випадку позивач не надав належних та допустимих доказів на обгрунтування своїх позовних вимог. До такого висновку, суд дійшов, з огляду на таке.
При судовому розгляді встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту №02-10/2013 від 01.04.2014 року, укладеного між ТОВ "Кронекс-Харків" (Покупець) та ООО "РАНОК" (Постачальник) (ІПН 3123142829, 308013, м. Бєлгород, вул. Комунальна, б.2 офіс 36):
продавець реалізує Покупцю макулатуру відсортовану марок : МС-1А, МС-2А, МС- 11В, в кількості 5000 тонн;
вартість товару вказана в специфікації на кожну партію товару.;
загальна вартість Контракту становить 7 000 000,00 Російських рублів та збільшена додатковою угодою від 01.06.2014року №1 до 20 000 000,00 Російських рублів;
умова поставки (відповідно Інкотермс -2000) на кожну партію погоджується окремо і вказується в специфікації на партію;
оплата за колену партію товару проводиться протягом 180 днів після поставки, також передбачено попередню оплата в розмірі 100% згідно специфікації на партію.
Контракт вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2015 року.
Окрім того, сторонами було укладено додаткову угоду від 17.12.2014 р. № 1/1 до договору від 01.04.2014 р. № 02-10/2013, згідно з умовами якої місцем постачання товару є склад постачальника, при цьому сторони погодили, що право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту отримання покупцем повідомлення про готовність товару до відгрузки, пакету документів, що передбачені п. 3.3 вищезазначеного договору, підписання та отримання акту прийому - передачі на товар, а також здійснення розрахунків.
На виконання умов договору від 01.04.2014 р. № 02-10/2013 та додаткової угоди до нього від 17.12.2014 р. № 1/1 ТОВ "РАНОК" було поставлено (з переходом права власності) ТОВ "Кронекс - Харків" макулатуру відсортовану без фактичного її ввозу на митну територію України, що підтверджується повідомленнями про готовність товару до відгрузки, отриманими Покупцем специфікаціями та сертифікатами якості не товар, отриманими та підписаними Покупцем актами - прийому передачі товару, а також здійсненням розрахунку.
Як свідчать докази у справі, станом на 01.08.2015 року, за даними бухгалтерського обліку та результатів попередньої перевірки (акт перевірки від 25.08.2015 року №91/20-20-22-08/38933788), дебіторська заборгованість ТОВ "РАНОК" (Російська Федерація) перед ТОВ "Кронекс-Харків» по контракту №02-10/2013 від 01.04.2014 року складає 2448082,40 російських рублів, в т.ч. з порушенням граничного строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Так, фірмою нерезидентом ТОВ "РАНОК", у зв'язку з не виконанням умов контракту №02-10/2013 від 01.04.2014 року, позивачеві повернуто попередню оплату 2448082,40 російських рублів, що підтверджено банківськими виписками.
При вирішені даного спору, суд враховує наступні обставини та нормативні положення.
Так, за визначенням ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч.ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").
Постановами правління Національного банку України від 20.08.2014 року № 515, від 20.11.2014 року № 734 та від 01.12.2014 року № 758 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014 р. №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», яка набрала чинності з 21 серпня 2014 року і діяла до 21 листопада 2014 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Наступною Постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», яка набрала чинності з 22 листопада 2014 року і діяла до 02 грудня 2014 року включно встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Постановою Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності 03 грудня 2014 року і діяла до 03 березня 2015 року включно, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" також здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
А від так, враховуючи, що фірмою нерезидентом ТОВ "РАНОК", у зв'язку з не виконанням умов контракту №02-10/2013 від 01.04.2014 року, позивачеві було повернуто попередню оплату 2448082,40 російських рублів, то з боку позивача мало місце порушення 90-денного строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, встановленого вищезазначеними постановами Нацбанку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Безпідставними на думку суду є посилання позивача на ту обставину, що він не повинен нести відповідальність за дії, вчинені його контрагентом та до спірних відносин не застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392, якою встановлено строки та умови завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України, з огляду на наступне.
Так, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в даному випадку індивідуальний характер юридичної відповідальності платника податків не спростовує того, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою Нацбанку України надано право встановлювати інші, крім 180-денних, строки розрахунків для зовнішньоекономічних імпортних контрактів, і Нацбанк таким правом скористався, встановивши для проведення розрахунків за імпортними операціями резидентів 90-денний строк.
При цьому, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" прямо встановлено фінансову відповідальність платника податків-резидента за порушення його контрагентом-нерезидентом строків здійснення таких розрахунків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.
Разом з тим, позивач не скористався правом звернення до вищевказаних судових установ, що слугувало б підставою для зупинення строків розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам, а тому повинен нести відповідальність, встановлену Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та відповідними постановами Нацбанку.
Щодо посилань позивача про незастосування до спірних відносин постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392 "Про затвердження Порядку та визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України", суд зазначає про таке.
Згідно з п.3 Порядку, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.
Слід відмітити, що позивачем ані до податкового органу, ані до суду не надано документів, які у розумінні абзацу 2 пункту 3 цього Порядку давали б підстави вважати здійснені позивачем імпортні операції завершеними та виключали б застосування до позивача наслідків у вигляді пені за прострочення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.
Враховуючи, що постанова Кабміну від 05.12.2007 року № 1392 зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а відтак, набрала статусу нормативно-правового акту, є чинною, має загальнообов'язковий характер та підлягає застосуванню до спірних відносин.
При цьому, відповідно до п.1 Порядку, затвердженого цією постановою, його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання - резидентів незалежно від форми власності.
На підставі викладеного вище, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано до ТОВ «Кронекс-Харків» штрафні (фінансові) санкції за порушення строків розрахунків по імпортним операціям за зовнішньоекономічними договорами.
Таким чином в даному випадку позовні вимоги є незаконним та необгрунтованими, що дає суду підстави для відмови в задоволені адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 16.05.2016 року.
Суддя Самойлова В.В.