23 березня 2016 року Справа № 814/143/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом: Центрального районного центру зайнятості, м. Миколаїв
до відповідача: ОСОБА_1, м. Миколаїв
Суть спору: стягнення коштів в розмірі 2 284, 80 грн.,
в с т а н ов и в:
Центральний районний центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), про стягнення коштів в розмірі 2 284, 80 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення суду не подав, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 перебував на обліку як безробітна особа в Центральному РЦЗ у період з 21.08.2014 р. по 28.04.2015 р. та отримувава допомогу по безробіттю відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про альнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на підставі поданої ним 21.08.2014 р. заяви про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати допомоги по безробіттю позивачем встановлено, що під час перебування на обліку в Центральному РЦЗ відповідач здійснював догляд за інвалідом І групи з 01.12.2014 року, тобто був зайнятою особою у розумінні статті 4 Закону України «Про зайнятість населення», відповідно до якої непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд дитиною-інвалідом, інвалідом І групи та отримують допомогу, компенсацію або надбавку відповідно до законодавства відносяться до категорії зайнятого населення.
Даний факт підтверджується Довідкою Управління соціальних виплат і компенсацій Центрального району м. Миколаєва від 27 липня 2015 року № 3373.
Відповідно до частини 2, 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Згідно наданої позивачем розрахункової довідки ОСОБА_1 з 01.12.2014 року по 06.04.2015 року було нараховано та виплачено 2 284, 80 гривень допомоги по безробіттю.
18 листопада 2015 року Центральним районним центром зайнятості м. Миколаєва надіслано на адресу відповідача повідомлення-претензія № 07-3378 про повернення коштів в сумі 2 284, 80 гривень, однак сума безпідставно отриманої допомоги залишилась не погашеною.
Відповідно до п. 8 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення" у разі відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, заперечення на адміністративний позов не надав, станом на день розгляду справи доказів погашення боргу не подав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 71, 94, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (НОМЕР_1) на користь Центрального районного центру зайнятості м. Миколаєва виплачену допомогу по безробіттю у сумі 2 284, 80 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят чотири гривні 80 коп.), р/р 37175001000436, одержувач: Центральний районний центр зайнятості м. Миколаєва, ЄДРПОУ 20917678, Банк ГУДКСУ Миколаївській області, МФО 826013).
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Головуючий суддя О. Ф. Середа