Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
16 травня 2016 року Справа № П/811/455/16
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мирошниченка В.С.,
за участю: секретаря с/з - Гловацької М.О.,
представник позивача - Поліщук О.М,
представника відповідача -Дмитрух Д.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 42729,49 грн.,
Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" про стягнення заборгованості в сумі 42729,49 грн., у тому числі 42449,32 грн. основного платежу та 280,17 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році. Відповідно з відповідача стягується пеня за несвочєчасно сплачені адміністративно-господарські санкції.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача позховні вимоги не визнав. Надав до суду заперечення на позов у відповідності до змісту якого позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі. Представник відповідача пояснив, що у 2015 р. ТОВ "Лан" фактично створено 4 робочих місць для працевлаштування інвалідів та здійснювалися заходи щодо пошуку працівників інвалідів на створені робочі місця. Зокрема, до Управління праці та соціального захисту населення в Новоукраїнському районі та до Новомиколаївської сільської ради Новоукраїнського району, на території якого розташоване ТОВ, подавались листи, в яких повідомлялось про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та проханням надсилати вказану категорію осіб до підприємства з метою працевлаштування. УПСЗН в районі направило у 2015 р. двох інвалідів, які були працевлаштовані в господарстві (а.с. 26-30).
Суд заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи, оцінив докази та дійшов наступних висновків.
ТОВ "Лан" у 2015 р. було створено на підприємстві 4 робочі місця для працевлаштування інвалідів, а саме: охоронник автопарку, вагар, обліковець тракторної бригади, прибиральник службових приміщень, що підтверджується витягом з протоколу засідання зборів учасників ТОВ «Лан» від 12.01.2015 р. та актом комісії по створенню робочих місць для інвалідів від 14.1.2015 р. (а.с. 31-32).
14.01.2015 р. Відповідачем направлено листи за вих.№5 до Управління праці та соціального захисту населення в Новоукраїнському районі, а також за вих. №7 до Новомиколаївської сільської ради Новоукраїнського району, в яких повідомлялося про створення в ТОВ «Лан» робочих місць для працевлаштування інвалідів та проханням надсилати вказану категорію осіб до підприємства з метою їх працевлаштування (а.с. 33-34).
Відповідно до листа-відповіді Новомиколаївської сільської ради Новоукраїнського району від 12.05.2016 р. за № 02-25/179 громадяни з обмеженими фізичними можливостям на протязі 2015 року для працевлаштування не звертались (а.с. 35).
Крім того, протягом 2015 року щомісячно ТОВ "Лан" подавало до Новоукраїнського районного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (форма № 3-ПН) із зазначенням вільних робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями (а.с. 37-68), що також підтверджується листом Новоукраїнського районного центру зайнятості № 02-21/510/02 від 13.05.2016 р. (а.с. 36).
Протягом 2015 року районним центром зайнятості для працевлаштування до ТОВ «Лан» направлено лише 2 інваліди, які і були працевлаштовані.
Крім того, жодних відмов у працевлаштуванні направленого на вакантну посаду інваліда Відповідачем не приймалось.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі за текстом також - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно з ч.1, 3 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ч.3 ст.181 Закону Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
У відповідності до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію ст.19 і 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Таким чином, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст.18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було виконано всі вимоги, передбачені чинним законодавством України, щодо організації та створення робочих місць для інвалідів.
Частиною 10 ст.19 Закону передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку про те, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило робочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
Зважаючи на викладене, та враховуючи що відповідачем вчинено всі передбачені чинним законодавством заходи спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві та як наслідок 2015 року працевлаштувало двох інвалідів, суд вважає, що Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не має правових підстав вимагати сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, працевлаштування яких здійснюється органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями інвалідів за умови наявності вакантних робочих місць, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на положення ст. 94 КАС України судових витрат, які підлягають стягненню на користь відповідача судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанову виготовлено в повному обсязі 16.05.2016 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С. Мирошниченко