Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
06 липня 2012 року Справа № 1170/2а-4567/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі судді Хилько Л.І, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1, треті особи: ВАТ «Спец екскавація», ПП Самофалов ОСОБА_2, про стягнення матеріального забезпечення, -
Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості (надалі по тексту -позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі по тексту -відповідач), треті особи: ВАТ «Спецекскавація»(третя особа-1), ПП Самофалов ОСОБА_2 (третя особа-2) про стягнення матеріального забезпечення в сумі 3188 грн. 79 коп..
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач 06.04.2011 року звернувся до позивача за сприянням у працевлаштуванні. На підставі особистої заяви та відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»13.04.2011 р. він отримав статус безробітного. Керуючись ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю з 13.04.2011 р. по 06.04.2012 р.. При відвідуванні 18.08.2011р. Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості за допомогою програми ЄІАС.NЕТ, яка була впроваджена з серпня місяця 2011 року, встановлено, що відповідач перебуває в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 згідно трудового договору №490, який зареєстрований 26.04.2002 р. в Красноармійському міському центрі зайнятості.
Отже, допомога по безробіттю, що була отримана відповідачем в період з 13.04.2011 р. по 24.08.2011 р. є безпідставно виплаченою та підлягає поверненню.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату /а.с.143-144/.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі /а.с.142/. При цьому, з наданих до суду запереченнях пояснив, що в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Л,А., згідно трудового договору за №490, який зареєстрований 26.04.2002 року в Красноармійському міському центрі зайнятості, він ніколи не перебував. В ксерокопії трудового договору в графі «працівник» підпис зроблений не ним.
Крім того, як пояснив позивач, він не міг укладати трудовий договір, так як в зазначений час працював у ВАТ «Спецекскавація»м. Кіровограда, що підтверджується відповідною довідкою та записами в трудовій книжці. Певні договірні відносини між ВАТ «Спецекскавація»та ПП ОСОБА_3 мали місце, що також підтверджується наказом про відрядження від 21.01.2002 р., а тому позивач, як працівник ВАТ «Спецекскавація», не міг укласти трудовий договір з приватним підприємцем /а.с.26/.
Представник третьої особи-1 в судове засідання не з'явився, неодноразово повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду /а.с.42, 71, 138/.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних причин.
Пунктом 4 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України /по тексту -КАС України/ передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що відповідач 13.04.2011 р. звернулася з заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю в якій зазначив, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», не отримує пенсію на пільгових умовах. Крім того на даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається /а.с.6/.
На підставі особистої заяви та відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»13.04.2011 р. відповідач отримав статус безробітного. Керуючись ч. 1 ст. 22 та ч. 1 ст. 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю з 13.04.2011р. по 06.04.2012 р..
При відвідуванні 18.08.2011 року Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості за допомогою програми ЄІАС.NЕТ, яка була впроваджена з серпня місяця 2011 року, встановлено, що відповідач перебуває в трудових відносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 згідно трудового договору №490, який зареєстрований 26.04.2002 р. в Красноармійському міському центрі зайнятості.
На підставі цього 19.08.2011 р. до Красноармійського центра зайнятості був направлений запит щодо підтвердження даних відомостей та була отримана відповідь Красноармійського міського центру зайнятості з копією трудового договору №490 від 16.04.2002 року /а.с.10-13/.
Вказані обставини підтверджуються і відповіддю Красноармійського МЦЗ на офіційний запит суду від 30.01.2012 р. на який надано оригінал трудового договору від 16.04.2002 р., укладеного між відповідачем та третьою особою-2 /а.с.93-96/.
З пояснень третьої особи-2 також підтверджується передування відповідача в трудових відносинах з ПП ОСОБА_3 /а.с.43-45/.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. №803-ХІІ безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість -це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
На підставі п. (а. ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Згідно статті 3 Закону України «Про зайнятість населення», державна політика України зайнятості населення базується на таких принципах:
- забезпечення рівних можливостей усім громадянам, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії, в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб;
- сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганню безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва;
- координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості;
- співробітництва професійних спілок, асоціацій (спілок) підприємців, власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державного управління в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів щодо забезпечення зайнятості населення;
- міжнародного співробітництва у вирішенні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.
Згідно ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.
Частиною 3 цієї статті, передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307 якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Виходячи з довідки від 26.08.2011 року б/н, відповідач незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 3188 грн. 79 коп. за період з 13.04.2011 по 24.08.2011 р. /а.с.14/.
У зв'язку з цим, наказом директора Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості від 26 серпня 2011 року №386, за порушення відповідачем вимог ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»вжито заходи по поверненню коштів в сумі 3188 грн. 79 коп., виплачених відповідачу як допомогу по безробіттю. Крім того, відповідача зобов'язано протягом 15-ти календарних днів з дня отримання копії вказаного наказу сплатити вказані кошти /а.с.15-17/.
У встановленому порядку відповідач не повернув кошти в розмірі 3188 грн. 79 коп., отримані ним як допомогу по безробіттю.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що в трудовому договорі в графі «працівник»підпис зроблено не ним, оскільки на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано жодного доказу.
Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ч.1-2 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частина 1 статті 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.81 КАС України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
Ухвалою суду від 24 квітня 2012 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта поставлено наступні питання, а саме: чи належить підпис в графі "працівник" трудового договору між працівником і фізичною особою від 16.04.2002 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрованого у Красноармійському міському центрі зайнятості 26.04.2002 р. за№490, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Крім того, даною ухвалою витрати по проведенню експертизи покладено на відповідача та зобов'язано його надати експерту для проведення судової експертизи всі необхідні документи /а.с.112-113/.
20 червня 2012 р. на адресу суду від завідувача КВ Одеського НДІСЕ надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судового експерта у зв'язку з тим, що експерту не було надано вільних зразків підписів ОСОБА_1 за період з 2000-2004 рр. у оригіналах різних документів та не здійснено оплату /а.с.126-127/.
З огляду на вищевикладене, судом здійснено всі можливі заходити для об'єктивного розгляду справи по суті, що в свою чергу полягали в залученні третіх осіб, призначенні почеркознавчої експертизи, витребуванні додаткових доказів.
Відповідачем в свою чергу не надано суду жодного доказу того, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а вказані в позові обставини хибними. Не виконано вимог ухвали суду про призначення почеркознавчої експертизи щодо надання експерту всіх необхідних документів та оплату послуг експерта, що свідчить про те, що відповідач знехтував своїм правом на доведення тих обставин, на яких ґрунтувались його заперечення.
Відповідно до п.7.6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №357 від 20.03.2006 року, у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Відповідно до пункту 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 86,94, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер -НОМЕР_1) на користь Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості (код -22218952) кошти в сумі 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 79 коп. виплаченого матеріального забезпечення.
3. Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_4
Головуючий Суддя Л.І. Хилько
Судді