справа № 243/3357/16-ц
провадження № 2/243/1872/2016
13 травня 2016 року.
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Ільяшевич О.В.,
при секретареві Хміль О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського,2, м. Слов'янськ, Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
21 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_2 та просив розірвати шлюб, укладений між ними. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 26 вересня 2015 року вони з відповідачкою перебувають у зареєстрованому шлюбі. Шлюб був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 753. З грудня 2015 року, сім'я фактично розпалася, разом сторони не проживають, спільного господарства не ведуть. Кожен проживає разом зі своїми батьками. Неповнолітніх дітей від шлюбу немає. Позивач переконаний, що відновити сімейні стосунки із відповідачкою та зберегти родину є неможливим, оскільки між сторонами відсутні взаєморозуміння та взаємоповага. Позивач втратив любов і повагу до відповідачки та не бажає проживати разом із нею однією родиною. Перебування із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі суперечить його інтересам. Спору з приводу поділу спільного майна подружжя між сторонами на сьогодні не існує. У зв'язку із викладеним, просив суд розірвати шлюб.
Позивач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, до судового засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, до судового засідання не з'явилась, засобами електронної пошти надала суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, проти примирення заперечувала, після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище «ОСОБА_2».
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 26 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, між сторонами було зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 753, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії: НОМЕР_2 (а.с. 2).
З грудня 2015 року, сім'я фактично розпалася, разом сторони не проживають, спільного господарства не ведуть. Кожен проживає разом зі своїми батьками. Відновлення сімейних стосунків та збереження родини є неможливим, оскільки між сторонами відсутні взаєморозуміння та взаємоповага. Позивач втратив любов і повагу до відповідачки та не бажає проживати разом із нею однією родиною. Перебування із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі суперечить його інтересам. Спору з приводу поділу спільного майна подружжя між сторонами на сьогодні не існує. Неповнолітніх дітей від шлюбу немає.
Наміру на примирення сторони не мають.
Вказані обставини сторонами не оспорюються, ними визнаються. Крім того, що зазначені обставини сторонами визнаються, вони підтверджуються матеріалами справи, їх визнання відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не вбачає.
У зв'язку із цим, судом відповідно ст. 61 ЦПК України, визнані вказані обставини такими, що не підлягають доказуванню.
Відповідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідачі - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи. Згідно ч. 4 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Так, відповідачкою ОСОБА_2 на адресу суду було надано заяву, зі змісту якої видно, що остання, позов ОСОБА_1 визнає та не заперечує проти його задоволення.
Суд приймає до уваги таку заяву відповідача у зв'язку із наявністю для того законних підстав, та вважає за можливе задовольнити вимоги позивача.
Відповідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу, суперечило б інтересам одного з них.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити, оскільки встановлено, що подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу є неможливим і суперечить інтересам сторін.
Відповідно ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем, або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З огляду на викладене, враховуючи той факт, що відповідачка після розірвання шлюбу просить залишити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_2», суд приходить до висновку, що слід його залишити.
Крім того, оскільки суд прийшов до переконання, що позов слід задовольнити у повному обсязі, то відповідно судові витрати у виді судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
На підставі наведеного керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, 104 ч. 2,105 ч. 3, 110 ч.1, 112, 113, 115 СК України, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений між громадянами України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_2, та зареєстрований 26 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, за актовим записом № 753 - розірвати.
Залишити ОСОБА_2 після розірвання шлюбу прізвище «ОСОБА_2».
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст рішення суду виготовлений 17 травня 2016 року.
Головуючий - суддя: О.В. Ільяшевич