Справа № 226/546/16-ц
ЄУН 226/546/16-Ц
Провадження № 2/226/337/2016
06 травня 2016 року м. Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Петуніна І.В.,
за участі секретаря - Альберті О.В.,
позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя до ОСОБА_2, в обґрунтування якого вказала, що з 30 вересня 1989 року вони з відповідачем ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20.02.2015 року було розірвано. Від даного шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час перебування у шлюбі, а саме 09.09.1997 року ними було придбано двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки квартира була придбана сторонами у період шлюбу, позивач вважає її спільною сумісною власністю. В теперішній час відповідач самостійно користується квартирою, на пропозицію позивача добровільно поділити спільне майно відповідає відмовою. Просила визнати за собою право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1. Крім того, просила стягнути з відповідача на свою користь сплачений нею судовий збір.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала суду заяву з клопотанням розглянути справу без її участі у попередньому судовому засіданні, на задоволенні позовних вимог наполягала.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, суду надав заяву з клопотанням розглянути справу без його участі у попередньому судовому засіданні, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 130 Цивільно-процесуального кодексу України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 174 Цивільно-процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення рішення.
Згідно з частиною першою статті 61 Цивільно-процесуального кодексу України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що 30 вересня 1989 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Димитровським виконкомом Донецької області, актовий запис № 430 (а.с. 3).
На підставі рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 лютого 2015 шлюб між сторонами розірвано (а.с. 4).
08.08.2015 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с. 5).
Під час перебування у шлюбі, сторонами було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Власником квартири, згідно з договором купівлі-продажу квартири від 09.09.1997 року є ОСОБА_2 (а.с. 9).
Станом на 28 березня 2016 року оціночна вартість спірної квартири складає 136640 грн. (а.с. 14-16).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
За змістом ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з частиною четвертою статті 174 Цивільно-процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення рішення.
Відповідач позов визнав, тому суд вважає що є підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до положень ст.88 ЦПК з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений нею судовий збір в сумі 683,21 грн.
На підставі ст.ст.60, 61, 70 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 130, 174, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право приватної власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 право приватної власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 683,21 грн.
Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В.Петунін