760/22086/14-ц
2-6714/14
(заочне)
24 грудня 2014 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
в складі головуючого судді Козленко Г.О.,
за участю секретаря Губерначук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
В жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом та просив стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 148238,00 грн, з яких 138565,00 грн.- позика та 9673,00 грн - 3% відсотки річних, а також понесені судові витрати у розмірі 1482,38 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 10.06.2011 він позичив відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10700,00 доларів США, що за курсом НБУ на 08.10.2014 року становить 138565,00 грн. строком до 10.06.2012, про що складено відповідну боргову розписку.
Позивач зазначає, що вказані вище кошти відповідач отримав, що підтверджується наданою відповідачем розпискою від 10.06.2011.
Проте, позивач стверджує, зобов'язання за договором позики відповідач не виконав, гроші не повернув.
Позивач в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду його представник подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до положень ст.74 ЦПК України.
Суд, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає постановленню заочного рішення, проти чого не заперечував позивач.
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.224 та відповідно до ч.1 ст.225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей , визначених родовими ознаками.
Частина 2 статті 1047 ЦК України встановлює, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими або такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (а.с.5)
Судовим розглядом встановлено, що відповідач взяв у позивача 10700 доларів США, склавши на підтвердження цього розписку від 06.12.2011. Зобов'язався виконати ці зобов'язання та повернути гроші.
Відповідно до ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов»язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документу кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Таким чином, наявність боргової розписки у позикодавця, свідчить про те, що боргові зобов'язання відповідачем не виконані.
З огляду на те, що боргова розписка надана відповідачем в розумінні вимог ч.2 ст.1047 ЦК України є належним доказом у справі в підтвердження отримання відповідачем у позику грошових коштів у розмірі 10700,00 доларів США та докази повернення коштів в матеріалах справи відсутні, суд вважає, що відповідачем свої зобов'язання не виконані у зв'язку із чим з нього на користь позивача підлягає стягненню 10700,00 доларів США , що за курсом НБУ станом на 08.10.2014 становить 138565,00 грн.
Згідно з ч.1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і в частині стягнення 3% відсотків річних, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення виконання зобов'язань у сумі 747,53 доларів США, що за курсом НБУ на 08.10.2014 року становить 9673,00 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України в порядку розподілу судових витрат з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1482,25 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.526, 512, 625, 1046,1047 ЦК України, ст. ст.10,60,88, 209,212-215,294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 148238 (сто сорок вісім тисяч двісті тридцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1482 ( одна тисяча чотириста вісімдесят дві) гривні 25 копійок.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя - Г.О. Козленко