Справа № 761/34293/15-ц
Провадження №2/761/2452/2016
іменем України
19 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Маліновської В.М.
при секретарі Кріт І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
18 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір позики у формі розписки (надалі - Договір позики). Згідно вказаного Договору позики позивач надав відповідачу для особистих потреб грошову позику у розмірі 200 000 грн. 00 коп. Також факт передачі грошей за вказаним Договором позики підтверджується розпискою відповідача від 04 серпня 2015 року про отримання останнім грошових коштів.
При цьому Договором позики передбачено, що відповідач зобов'язався повернути позивачу отримані грошові кошти у строк до 01 листопада 2015 року.
Проте, свої зобов'язання за Договором позики відповідач виконала лише частково, а саме 25 вересня 2015 року повернула позивачу частину боргу в розмірі 5 000 грн. 00 коп. При цьому з настанням строку виконання зобов'язання позивач звернувся до відповідача з проханням-вимогою про повернення решти суми боргу, однак остання відповіла, що в неї відсутні кошти для погашення заборгованості.
На підставі зазначеного та зважаючи на те, що відповідач в добровільному порядку грошові кошти повертати не збирається, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за Договором позики у розмірі 195 000 грн. 00 коп.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено в судовому засіданні, 04 серпня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір позики, згідно якого позивач надав відповідачу позику в розмірі 200 000 грн. 00 коп., а відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути вказану суму позики у строк до 01 листопада 2015 року, про що свідчить розписка відповідача (а.с. 9).
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором позики позикодавець передає позичальникові у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, виходячи зі змісту вказаних положень закону, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено в судовому засіданні, 25 вересня 2015 року відповідач повернув позивачу частину боргу у розмірі 5 000 грн. 00 коп., про що свідчить розписка відповідача (а.с.9). Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором позики виконав лише частково, оскільки у встановлений в Договорі позики строк та по теперішній час грошових коштів у повному обсязі на суму 195 000 грн. 00 коп. позивачу не повернув.
На підставі зазначеного та оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором позики щодо повернення позивачу суми позики, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 195 000 грн. 00 коп. є обґрунтованими і такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 950 грн. 00 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 533, 1046, 1047, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 76, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (інн. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_2) грошові кошти за договором позики (розпискою) від 04.08.2015р. у розмірі 195 000,00грн. (сто дев'яносто п'ять тисяч грн.).
Стягнути з ОСОБА_2 (інн. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (інн. НОМЕР_2) судовий збір, сплачений при зверненні до суду, у розмірі 1 950,00грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: