Справа №2-а-306/14
760/7052/14а
09 грудня 2014 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Г.О. Козленко
за участю секретаря - О.С. Губерначук,
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Рівне Жука Валерія Миколайовича, ДАІ з обслуговування м. Рівне УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 06.01.2014 року серії АА2 № 235425, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 600,00 грн.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він 06.01.2014 року, керуючи автомобілем Infiniti FX 37, державний знак НОМЕР_1, зупинився на вимогу інспектора дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Рівне Жука Валерія Миколайовича. Також зазначає, що причиною зупинки на думку інспектора, стало порушення вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме те, що він рухався зі швидкістю 93 км/год. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень Правил дорожнього руху приладом «Візир» №0711241. Зазначає, що в зону дії приладу потрапив та був зафіксований на фото також інший транспортний засіб, який знаходився ближче до приладу «Візир», ніж транспортний засіб позивача, тому вважає, що протокол був складений на нього безпідставно. Також позивач просив поновити строк на оскарження, вказавши, що постанову серії АА2№235425 від 06.01.2014 року йому вручено не було.
В судове засідання позивач не з'явився, однак до канцелярії суду надав заяву згідно якої підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу без його часті.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постанову від 06.01.2014, на місці скоєння адміністративного правопорушення позивач не отримував, оскільки в постанові відсутній його підпис про отримання постанови. З письмових пояснень останнього вбачається, що він дізнався про існування даної постанови лише з матеріалів виконавчого провадження, під час ознайомлення з ними, а саме 26.03.2014. При цьому до суду звернувся 04.04.2014, тобто в межах 10-денного строку визначеного для можливості оскарження постанови ДАІ.
Згідно постанови серії АА2 № 235425, винесеної 06.01.2014 року інспектором ДПС відділу ДАІ м. Рівне Жук В.М. 06.01.2014 року о 12 год. 05 хв. по вул. Київській у м. Рівне, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Infiniti FX 37 н/з НОМЕР_1 зі швидкістю 93 км/год, перевищив швидкість на 33 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» №0711241, чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху, на підставі чого його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 гривень 00 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2№992235 від 06.01.2014, складеного інспектором ДПС відділу ДАІ м. Рівне прапорщик Жуком В. М., в графі пояснення особи, ОСОБА_1 зазначив, що незгоден з рішенням інспектора.
Статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Це означає, що в обов'язок позивача не входить доказування правомірності своїх дій, вони є правомірними, якщо відповідач не довів їх неправомірності допустимими законом доказами.
Як встановлено судом при винесені постанови, інспектором ДПС відділу ДАІ м. Рівне прапорщик Жуком В. М., не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Згідно ст.256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення від 06.01.2014 відсутні підписи свідків, які повинні були бути присутніми при складанні вказаного протоколу та які б могли підтвердити або спростувати факт порушення позивачем ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Виходячи з тексту постанови, всі ці обставини при визначенні міри адміністративного стягнення інспектором ДПС Жуком В.М., не досліджувались, а отже - до уваги не брались.
Відповідач не надав суду своїх заперечень в обсязі заявлених вимог позову, не навів переконливих доказів про відповідність протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача обставинам справи, суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, так як письмові пояснення позивача викладені в позовній заяві ніким не спростовані і тому суд вважає їх правдивими.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає, а тому постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю, за відсутність події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33, 122, 251, ч.1 ст.256 КУпАП, ст.ст.11, 71, 161-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС відділу ДАІ м. Рівне Жука Валерія Миколайовича, ДАІ з обслуговування м. Рівне УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії АА2 № 235425 від 06.01.2014, винесену інспектором ДПС відділу ДАІ м. Рівне Жуком Валерієм Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко