Провадження №2/760/182/16
Справа №760/22726/15-ц
12 травня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого - судді - Шереметьєва Л.А.
за участю секретаря- Носачова А.К.
відповідача- ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача в порядку регресу 3042, 59 гр.
Посилається в позові на те, що 14 липня 2014 року в м. Києві на Повітрофлотському шляхопроводі мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та «КІА Rio» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
26.09.2013 року між ОСОБА_2 та ТДВ»Експерс Страхування» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов»язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2014 року винним у зіткненні з автомобілем «КІА Rio» під керуванням ОСОБА_2 був визнаний відповідач.
Крмі того, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року ОСОБА_2 також був визнаний винним у зіткненні з автомобілем «Toyota» д.н.НОМЕР_6.
Обидва водії порушили п. 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: ними не було дотримано обов'язку дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу.
На підставі заяви ОСОБА_2, калькуляції Філії «Універсал-Авто» №КА-0001514 від 21 липня 2014 року, розмір збитків, заподіяних ОСОБА_3 пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, становить 6 485, 76 гр.
Відповідно до умов Договору ОСОБА_2 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6085, 18гр. шляхом оплати вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП застрахована не була.
Виходячи з цього, вини обох водіїв, просить стягнути з відповідача 3042, 59 гр.
Просить розглядати справу в відсутності свого представника.
Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково.
Посилається на те, що з його вини був пошкоджений лише задній бампер автомобіля ОСОБА_2, вартість ремонту якого складає 4 438,62 гр.
Виходячи з цього, вважає, що він має відшкодувати лише половину цієї суми, а саме 2219, 31 гр.
Не заперечує проти стягнення даної суми з нього.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст.980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Судом встановлено, що 14 липня 2014 року в м. Києві на Повітрофлотському шляхопроводі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Mitsubishi Galant» д.н. НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та «КІА Rio» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2
Цивільно-правова відповідальність відповідача в момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.
26.09.2013 року між ОСОБА_2 та ТДВ»Експерс Страхування» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов»язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом.
Відповідач у судовому засіданні пояснив і це підтверджується постановами Шевченківського районного суду м. Києва, в дорожньо-транспортній пригоді були задіяні три автомобілі: Mitsubishi Galant» д.н. НОМЕР_1, під його керуванням, «КІА Rio» д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та «Toyota» державним номером НОМЕР_6.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 липня 2014 року відповідач був визнаний винним у порушенні п.13.1 ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення за автомобілем під кеурванням ОСОБА_2.- «КІА Rio» д.н. НОМЕР_2
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 липня 2014 року ОСОБА_2 також був визнаний винним у порушенні п.13.1 ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_6.
/ а.с. 7 - 14; 34 - 37 /
На підставі заяви ОСОБА_2, калькуляції Філії «Універсал-Авто» №КА-0001514 від 21 липня 2014 року було встановлено, що розмір збитків, заподіяних позиавачу пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, становить на 6 485, 76 гр.
Платіжним дорученням №12343 від 29.082014 року відповідно до умов Договору дана сума бела перерахована позивачем шляхом оплати вартості відновлювального ремонту автомобіля.
/ а.с. 15; 30 - 31 /
Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року « Про судове рішення у цивільній справі» роз»яснено, що підповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
Таким чином, вина як відповідача, так і ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді , в якій був пошкоджений автомобіль ОСОБА_2, за наявності вище приведених постанов суду, доказуванню не підлягає.
Відповідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08 липня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються у цих межах.
Отже, відповідно до чинного законодавства реалізація страховиком права регресної вимоги можлива тільки після виплати страховиком страхового відшкодування та одержання його страхувальником (правонаступником страхувальника або особою, визначеною умовами договору страхування).
Позивач надав суду підтвердження здійснення виплати страхового відшкодування особі, яка постраждала в дорожньо-транспортній пригоді, і дана обставина відповідачем не оспорюється.
За таких обставин вимоги позивача є обгрунтованими.
В той же час, при вирішенні питання про розмір відшкодування з боку відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, при цьому за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
В пункті 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз»яснено, що спір про відшкодування шкоди, завданої при цьому самим джерелам підвищеної небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами статті 1188 ЦК, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.
Як встановлено вище, обидва водії, як ОСОБА_2, так і відповідач порушили правила дорожнього руху, які привели до зіткнення.
При цьому ступінь вини кожного з водіїв є однаковою, обидва порушили п.13.1 Правил дорожнього руху.
З калькуляцій від 21.07.2014 року вбачається, що розбір збитків, завданих ОСОБА_2, внаслідок ДТП, визначався окремо по передній та задній частині автомобіля.
З калькуляції № КА-0001514 вбачається, що варість ремонту заднього бампера автомобіля «КІА Rio» д.н. НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, становить 4 438, 62 гр.
Таким чином з врахуванням вини обох водії у ДТП, ступеня цієї вини, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача на його користь 2 219, 31 гр.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частки позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Виходячи з цього та розміру задоволених вимог позивача, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на його користь 888 грн. 40 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст.979, 980, 1188 ЦК України, ст.ст.4,9,20,27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 3, 4, 10-11, 57-61, 88, 12-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю »Експерс Страхування» 2 219, 26 гр. в порядку регресу та 888, 40 гр. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку
для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Суддя