№ 2-1937/16
(№ 760/26041/13-ц)
13. 05. 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді: Бобровник О. В.
при секретарі: Яковенко Н. К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 - про визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 - про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23. 09. 2015 року вищезазначену цивільну справу залишено без розгляду, на підставі ч. 3 ст. 169 ЦПК України.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23. 12. 2015 року, ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23. 09. 2015 року скасовано, та повернуто справу до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
19. 02. 2016 року позивач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу позивача вказану в позовній заяві, однак повістка направлена на вказану адресу була повернута на адресу суду з поштовою відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 226).
Позивач про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
17. 03. 2016 року позивач повторно в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 232), позивач про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
06. 04. 2016 року позивач втретє в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 239), заздалегідь подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивоване неможливістю бути присутнім в судовому засідання через термінове відрядження. Слід зазначити, що доказів поважності причин неявки в судове зсідання позивачем до суду подано не було.
13. 05. 200 року позивач вчетверте в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу позивача вказану в позовній заяві, однак повістка направлена на вказану адресу була повернута на адресу суду з поштовою відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Позивач про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, викладене свідчить про втрату позивачем заінтересованості у вирішенні даного спору та дає суду підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Виходячи з того, що позивач повідомляючись про розгляд справи належним чином, вчетверте в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив, про згоду на розгляд справи у відсутність позивача суд не повідомляв, суд приходить до висновку про неможливість розгляду даної справи у відсутність позивача, а тому вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, роз'яснивши при цьому позивачу можливість відповідно до ст. 207 ЦПК України повторного звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 1, 77, 157, 169, 207 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 - про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.
Суддя: