Справа № 760/8750/15-к
Провадження № 1-кс/760/5438/16
06 травня 2016 року Солом'янський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 ,-
В провадженні судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 з 05.05.2015 року перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про вчинення останніми кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.
28.04.2016 року з Київського слідчого ізолятора надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 .
В судовому засіданні в режимі відеоконференції заявник виявив бажання залишення без розгляду його заяви про відвід, подану ним, як він вказав, помилково.
Особа, якій заявлено відвід, та інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством (ст.ст. 80-81 КПК України) визначений вичерпний перелік рішень судді за результатами розгляду заяви про відвід судді шляхом її задоволення або відмови в цьому, а також залишення такої заяви без розгляду у разі наявності ознак зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
Однак питання про залишення без розгляду такої заяви з власної ініціативи заявника чинним кримінальним процесуальним законодавством не врегульовано, що свідчить про наявність прогалини в законодавстві, тому в силу дії засади законності воно має бути врегульоване та вирішене за правилами застосування аналогії кримінального процесуального закону.
Частиною 6 ст.9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Оскільки до початку судового розгляду заявник заявив про залишення заяви про відвід без розгляду, що є у відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 26 КПК України правом осіб, визначених ч.3-5 ст. 42 КПК України, суд приходить до висновку про застосування аналогії кримінального процесуального закону та за правилами ч.4 ст.81 КПК України залишення заяви про відвід без розгляду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 7, 26, 80-81 КПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1