печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6579/15-к
17 травня 2016 року Печерський районний суду м. Києва у складі:
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
та обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42015100000000268 від 24.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.146 ч.2, 307 ч.2, 357 ч.3 КК України, -
В провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст.ст.146 ч.2, 307 ч.2, 357 ч.3 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_6 , вчинивши тяжкі злочини, будучи працівником міліції, перебуваючи на волі та використовуючи свої зв'язки і можливості зможе переховуватись від суду, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення вказаного клопотання і просила змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, зокрема на особисте зобов'язання чи домашній арешт. При цьому, захисник послався на те, що ризики, заявлені прокурором, є необґрунтованими, потерпілі та всі свідки допитані в судовому засіданні, докази стороною обвинувачення зібрані. ОСОБА_6 24.04.2015 звільнений з посади працівника правоохоронного органу і не може, використовуючи свою посаду перешкоджати встановленню істини у справі. Крім того, ОСОБА_6 проживає з непрацездатними батьками, має неповнолітню доньку - 2001 р.н., позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має визначене місце проживання, де він проживає разом з батьками, які є пенсіонерами і мають ряд хронічних захворювань, у зв'язку з чим потребують допомоги сина.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_4 .
Розглядаючи клопотання прокурора та захисту у вирішенні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку, зокрема з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, двомісячний строк тримання ОСОБА_6 під вартою, обраний ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 19.01.2015, та продовжений Печерським судом м.Києва спливає 24 травня 2016.
У вирішенні вказаного питання судом приймалось до уваги і те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, за одне з яких передбачено покарання на строк до 10 років позбавлення волі, які за змістом обвинувачення ним було вчинено із використанням займаної посади - працівника правоохоронного органу, а тому, не зважаючи на всі позитивні характеристики, наведені захистом, не зважаючи на наявність у обвинуваченого неповнолітньої дитини, батьків-пенсіонерів, і ряду захворювань, суд вважає наявним ризик, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе вчинити спроби переховуватись від суду, з огляду на покарання, яке йому загрожує у випадку встановлення судом його винності.
З наявного у матеріалах провадження листа начальника медчастини Київського СІЗО від 29.10.2015 вбачається, що стан здоров'я ОСОБА_6 задовільний, відповідає перебігу наявних у нього хронічних захворювань. Крім того, за змістом цього листа ОСОБА_6 надається необхідна медична допомога, а також адміністрація СІЗО не заперечує щодо консультації обвинуваченого гастроентерологом в плановому порядку, але жодних листів про візит лікаря консультанта або проведення запланованого обстеження ОСОБА_6 до СІЗО не надходило, що додаткове вказує на можливість реалізації в умовах СІЗО відповідних медичних заходів, які на думку захисту необхідні ОСОБА_6 за станом здоров'я. Разом з тим, жодного доказу про те, що стан здоров'я ОСОБА_6 є несумісним з умовами утримання його в місцях попереднього ув'язнення, або що там йому не може бути надана необхідна медична допомога, суду не представлено.
Відтак, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою та відмовити захиснику ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, зокрема на особисте зобов'язання чи домашній арешт, оскільки на думку суду жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.146 ч.2, 307 ч.2, 357 ч.3 КК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 липня 2016 року включно.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання чи домашній арешт, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1