6/754/75/16
Справа № 754/1637/16-ц
Іменем України
17 травня 2016 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Таран Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Чернишової А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 28.04.2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,-
Встановив:
До Деснянського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 28.04.2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що рішення третейського суду повинно бути скасовано, оскільки третейський суд ухвалив рішення без його участі і він був позбавлеинй можливості надати свої заперечення.
В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про скасування рішення третейського суду, просив її задовольнити. Крім того звернув увагу суду на ту обставину, що третейський суд взагалі не мав права розглядати дану справу, оскільки відносини, що випливають із споживчого кредиту регулюються Законом України «Про захист прав споживача».
Представник Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 28.04.2015 року позов Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково. Вказаним рішенням було стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» суму заборгованості в розмірі 31273,44 грн. та 2000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Статтею 389-5 ЦПК України визначено підстави, за яких може бути скасовано рішення третейського суду. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:
1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Заявник посилається, як на підставу скасування рішення третейського суду, на те, що рішення третейського суду повинно бути скасовано, оскільки третейський суд ухвалив рішення без його участі і він був позбавлена можливості надати свої заперечення, а також вирішення спору, що випливає із Закону України «Про захист прав споживачів» не входить до компетенції третейського суду.
Відповідно п. 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів.
За частиною першою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Системний аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Незалежно від предмета та підстав спору, а також незважаючи на те, хто звернувся з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного суду України при розгляді цивільної справи 25 листопада 2015 року за № 6 -1716цс15, де вказано, що відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року) третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1. про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 28.04.2015 року підлягає задоволенню, оскільки відносини, що виникли між сторонами спору та були предметом розгляду в третейському суді, пов'язані з виконанням зобов'язань по кредитному договору, кредит за яким надавався на споживчі потреби, справа не була підвідомча третейському суду відповідно до Закону.
Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про третейські суди», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 210, 389-4, 389-5, 389-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 28.04.2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості- задовольнити.
Скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації виробничих підприємств «Бона Деа» від 28.04.2015 року у справі за позовом Кредитної спілки «Українська кредитно-фінансова група» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Н.Г. Таран