755/22668/15-а
"28" квітня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Гаврилової О.В.,
при секретарі Неділько Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників Короткової Ірини Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №29 від 12.06.2015 року, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників Короткової І.М., в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №29 від 12.06.2015 року та закрити провадження у справі, вказуючи на неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КупАП, за відсутності складу правопорушення щодо несвоєчасного подання позивачем звітності по єдиному внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за березень 2015 року, оскільки позивачем подано звіт у встановлений законом строк, а саме: 20 квітня 2015 року, що підтверджено першою квитанцією ОДПС, а не неприйняття звіту до бази даних ДПС у зв'язку із наявністю помилки, не є свідченням факту порушення позивачем строку подання звітності та, як наслідок, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що є посадовою особою, відповідальною за подання звітності до органів ДПСУ.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, однак представник позивача надав до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки до суд не повідомила.
З урахуванням положень ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як убачається з матеріалів справи, згідно змісту Протоколу про адміністративне правопорушення № 24 від 09.06.2015 року: головним державним ревізором-інспектором Остапенко Н.Л. при опрацюванні звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ПАТ «Піреус Банк МКБ», встановлено, що головний бухгалтер ПАТ «Піреус Банк МКБ» ОСОБА_1 вчинила правопорушення щодо несвоєчасного подання звітності по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2015 року, який мав бути поданий 20.04.2015 року, однак фактично поданий 21.04.2015 року, чим порушено ст. 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». (а.с. 4)
За наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення № 24 від 09.06.2015 року Постановою № 29 від 12.06.2015 року заступника начальника Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників Короткової І.М. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. (а.с. 5)
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 165-1 КУпАП порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у т.ч. з виплат (доходу), що здійснюється в натуральній формі.
Обчислення єдиного внеску із сум, виражених в іноземній валюті (крім випадків сплати єдиного внеску в іноземній валюті, передбачених абзацами другим - четвертим частини п'ятої цієї статті), здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України на день обчислення єдиного внеску.
Частиною 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Відповідно до частин 8 та 10 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4 і 5 частини 1 ст. 4 цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Днем сплати єдиного внеску вважається, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів, день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок доходів і зборів.
Так, 29.01.2015 року між Міжрегіональним головним управлінням державної фіскальної служби центрального офісу з обслуговування великих платників та ПАТ «Піреус Банк МКБ» було укладено Договір №290120151 про визнання, зокрема, податкової звітності, поданої платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях. (а.с.15-16)
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією інструкцією та договором.
Пунктом 3.1. Розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом від 09.09.2013 року № 454, встановлено, що подання звіту на застрахованих осіб роботодавці здійснюють протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Звіт подається за формою, встановленою Додатком № 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З огляду на вищевикладене, Звіт по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню за березень 2015 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» мав сформувати і подати по 20.04.2015 року включно за формою Додатку № 4.
Згідно абзацу 4 п. 1 Розділу І, п. 7.7. Розділу ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, підтвердженням факту подання, датою та часом подання та одержання звіту органом ДПС є перша квитанція, та дане положення Інструкції кореспондується із п. 4.13.6 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених ДПСУ Наказом від 14.06.2012 року № 516, яким встановлено, що Центр обробки електронних звітів перевіряє заповнення обов'язкових реквізитів електронного звіту, які є обов'язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ та формує першу квитанцію.
Згідно абзацу 2 п. 4.13.7 Методичних рекомендацій № 516 встановлено, що датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Відповідно до змісту першої квитанції від 20.04.2015 року 17:41:37, Звіт за березень 2015 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» успішно прийнято для подальшого опрацювання. (а.с.20)
Разом з тим, Звіт за березень 2015 року, складений ПАТ «Піреус Банк МКБ» не було прийнято до бази даних ДПС згідно першої квитанції, у зв'язку із помилкою в Таблиці 6 аркушу 52 рядок 6 щодо даних по застрахованій особі ОСОБА_5, з вказівкою на не заповнення поля «Кількість днів відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами». (а.с.20)
У зв'язку із неприйняттям 20.04.2015 року Звіту за березень 2015 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» повторно направив Звіт до органу ДПС із зазначенням в Таблиці 6 кількості днів відпустки, використаних ОСОБА_5 в березні 2015 року, про що отримав першу та другу квитанції. (а.с.21)
Згідно змісту пояснень, викладених головним бухгалтером ПАТ «Піреус Банк МКБ» ОСОБА_1 в Протоколі про адміністративне правопорушення від 09.06.2015 року, Звіт за березень 2015 року був поданий вчасно 20.04.2015 року, що підтверджується квитанцією № 1 від 20.04.2015 року, та ОСОБА_1 вважає необґрунтованою підставу неприйняття Звіту, оскільки не заповнення поля «Кількість днів відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами» відповідало дійсності за причини неможливості сформувати використані дні відпустки. (а.с.4)
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік обставин, які підлягають обов'язковій перевірці зі сторони адміністративного суду в справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Оскільки Кодексом про адміністративні правопорушення України не передбачено розгляду спорів з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльність, то такий спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статі 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 9, 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням являється протиправна винна (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, направлена на порушення певних правовідносин.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 29 від 12.06.2015 року, винесеної заступником начальника Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників Коротковою І.М. та, відповідно, закриття провадження у справі, оскільки відповідачем не виконано покладений на нього процесуальний обов'язок доказування правомірності свого рішення, не доведено дотримання порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано доказів факту вчинення адміністративного правопорушення, та доказів вжиття відповідачем всіх заходів до повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, та відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позову на підтвердження правомірності свого рішення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого а адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, стороною відповідача не доведений, проте судом встановлено подання позивачем звіту по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню за березень 2015 року протягом визначених законом 20 календарних днів.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників Короткової Ірини Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №29 від 12.06.2015 року підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 7, 9, 10, 165-1, 251, 255, 256, 268, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 10, 11, 41, 69-71, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - центральний офіс з обслуговування великих платників Короткової Ірини Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №29 від 12.06.2015 року - задовольнити.
Скасувати Постанову № 29 від 12 червня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 680,00грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.165-1 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.165-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя