79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.05.2016р. Справа № 914/591/16
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Техенерго", м. Львів
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Західенерго", м.Львів
про зобов'язання відповідача виконати вимоги ч.5. ст.884 ЦК України шляхом підписання та направлення по одному примірнику на адресу позивача первинних бухгалтерських документів - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в по договору №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р.
Суддя Н.Мороз
При секретарі М.Потикевич
Представники:
Від позивача: Шегинський Р.А.
Від відповідача: Чорній О.Б., Кривицький В.Г.
Суть спору:
Позовну заяву подано Приватним акціонерним товариством «Техенерго», м. Львів до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Західенерго", м.Львів про зобов'язання відповідача виконати вимоги ч.5. ст.884 ЦК України шляхом підписання та направлення по одному примірнику на адресу позивача первинних бухгалтерських документів - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в по договору №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.03.2016р. В судовому засіданні 29.03.2016р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку. Ухвалою суду від 19.04.2016р. продовжено строк вирішення спору до 19.05.2016р. та відкладено розгляд справи на 10.05.2016р.
В судове засідання 10.05.2016р. представник позивача з"явився, долучив оригінал платіжного доручення №6362 від 21.03.2014р. на суму 465000,00 грн., що підтверджує сплату передоплати ПП «Добротвірмонтажрембуд» за матеріали, які були використані позивачем під час виконання свого зобов'язання за укладеним між сторонами даного спору договором №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р. Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р. в частині підписання первинних бухгалтерських документів, а саме, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, що призвело до порушення прав та інтересів позивача. Посилаючись на п.5. ч.2. ст. 16 ЦК України (спосіб захисту порушеного права або інтересу шляхом примусового виконання обов'язку в натурі), позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати вимоги ч.5. ст. 844 ЦК України шляхом підписання та направлення по одному примірнику на адресу позивача первинних бухгалтерських документів по договору №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р., а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в. Позов просить задоволити.
Представники відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначили, що позивачем обрано спосіб захисту прав та інтересів в суді не передбачений законом чи договором. Посилаються на те, що підписання первісних документів - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в є юридичним підтвердженням (юридичним фактом) виконання та прийняття виконаних робіт і підставою для оплати що узгоджується із судовою практикою Вищого господарського суду України долученою відповідачем до матеріалів справи. Ствердили, що сторони не погоджували будь-яке збільшення кошторису по договору, також не виникли обставини за яких сторони можуть збільшити договірну ціну згідно умов п.2.4. договору. В задоволенні позову просять відмовити.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.
24.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Західенерго» (відповідач, за договором - замовник) та Приватним акціонерним товариством «Техенерго» (позивач, за договором - підрядник) укладено договір №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання „Робіт по встановленню електрофільтра, димососів, установки по відбору сухої золи, компресорної, двох силосів для енергоблоку №8 Добротвірської ТЕС" з додатковими угодами до договору.
Згідно умов п.1.1. договору, за завданням замовника підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик, з використанням свого обладнання, ресурсів та матеріальних ресурсів, в строк, в порядку, в обсягах і за ціною, узгодженими сторонами у цьому договорі, специфікації (додаток №1), що є невід'ємною частиною даного договору, технічному завданні (додаток №3), календарному графіку виконання робіт (додаток №2) виконати роботи з встановлення електрофільтру, димососів, установки по відбору сухої золи, компресорної, двох силосів блоку №8 Добротвірської ТЕС (об'єкт реконструкції).
Згідно п.2.1. договору в редакції додаткової угоди №4 від 20.01.2014р. до договору №61-01/01-2012/12.11.225 від 24.01.2012р., ціна договору становить 82722240,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 13787040,00 грн. Ціна цього договору підтверджується проектною документацією, погодженою замовником, на підставі якої сторонами можуть бути внесені уточнення до специфікації, що оформлюється підписанням додаткової угоди.
Відповідно до п.2.4 договору, ціна договору є твердою і не уточняється, за винятком нижчевикладених обставин: виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини і події, що не можуть бути передбачені сторонами при укладанні договору; зміни законодавства України з питань оподаткування, що впливають на вартість робіт.
Згідно п.3.1. договору, замовник за цим договором проводить попередню оплату в розмірі 20% від суми договору, за умови погодження договору наглядовою радою ПАТ "ЗАХІДЕНЕРГО'' і підписанням сторонами.
Відповідно до п.3.5 договору в редакції додаткової угоди №5 від 18.03.2014р. до договору №61-01/01-2012/12.11.225 від 24.01.2012р., з метою забезпечення виконання зобов'язань за цим договором сторони домовилися про наступне: замовник здійснює авансування згідно п. 3.1, а також оплату за фактично виконаний об'єм робіт/послуг, згідно п.3.3, до моменту, коли загальний рівень оплати не досягне 90 % вартості від ціни договору (п.3.5.1. договору). Кошти у розмірі 10 % від ціни договору утримуються до підписання акту готовності об'єкту до експлуатації та за умови підтвердження гарантійних показників (п.3.5.2. договору) .
У відповідності до умов п.3.3. договору, за виконані проектні, демонтажні, монтажні, будівельні, пусконалагоджувальні роботи, випробування та інші послуги замовник перераховує грошові кошти в розмірі вартості фактично виконаних підрядником і прийнятих замовником проектних, демонтажних, монтажних, будівельних, пусконалагоджувальних, робіт, випробувань та інших послуг за вирахуванням фактично сплаченого авансу, сплаченого відповідно п.3.1 договору, в термін не більше 60 календарних днів з моменту отримання оригіналу рахунку від підрядника, виставленого на підставі підписаних обома сторонами відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В), довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) (форма КБ-3) за відповідний місяць виконання робіт, актів прийому-передачі проведених випробувань/ наданих послуг, з урахуванням вимог п.3.5, 3.6. та за умови отримання належним чином оформлених податкових накладних.
Пунктом 4.1. договору визначено строк виконання робіт відповідно до календарного графіку виконання робіт (додаток №2 до договору).
Згідно п.4.5. договору, приймання виконаних підрядником демонтажних, монтажних, будівельних і / або пусконалагоджувальних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами щомісячно до 5 числа місяця, наступного за звітним, акту приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2В) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма КБ-3) за відповідний місяць виконання відповідного виду робіт. У випадку якщо якість виконаних робіт не відповідає проектній документації або обсяги виконаних робіт не відповідають обсягам, зазначеним в акті приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма КБ-3) за відповідний місяць виконання робіт, замовник протягом 5 календарних днів із з моменту отримання вищевказаних актів та довідок від підрядника направляє останньому обґрунтовану відмову від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/ (форма КБ-3) за відповідний місяць виконання робіт, із зазначенням переліку виявлених недоліків та терміну їх усунення.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 21.02.2014р. №14/02-265 позивач повідомив відповідача про те, що ПАТ «Техенерго» фактично виконало роботи, які не передбачені договірною ціною та скерував кошторис для перевірки та узгодження, а також погодження фінансування даних робіт з ризиків замовника. Також, листами від 08.05.2014р. №14/05-625 та від 04.02.2015р. №15/02-085 позивач скеровував відповідачу проектно-кошторисну документацію в частині силосного господарства та документи в підтвердження понесених витрат з проханням узгодження та затвердження договірної ціни.
15.01.2016р. ПАТ «ДТЕК Західенерго» (відповідач, за договором - замовник) звернулось до позивача (за договором - підрядника) з претензією №82/67 про виконання зобов'язань по договору, згідно якої відповідач протягом 10 календарних днів з моменту отримання претензії просив виконати зобов'язання по договору з передачі робіт замовнику в натурі шляхом надання належно оформленого акту виконаних робіт з монтажу силосів.
Згідно листа від 25.01.2016р. №16/01- 037 позивач скерував відповідачу на погодження акт №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ2в (2 примірники) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за формою КБ3 (2 примірники), а також інші супровідні документи необхідні для передачі обладнання та виконаних будівельно-монтажних робіт щодо встановлення двох силосів на об'єкті реконструкції. Проте, листом від 28.01.2016р. №02/213 відповідач відмовив в підписанні актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт обґрунтовуючи неможливістю відповідача компенсувати позивачеві перевищення кошторису по договору, раніше погодженого сторонами.
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про зобов'язання відповідача виконати вимоги ч.5. ст.884 ЦК України шляхом підписання та направлення по одному примірнику на адресу позивача первинних бухгалтерських документів - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в по договору №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р.
Право особи на звернення до суду за захистом своїх прав передбачене ст.55 Конституції України, ст.15 ЦК України та ст.1 ГПК України. Зокрема, за змістом ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема, звертаючись за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у відповідний спосіб. При цьому, сторона повинна довести та представити суду докази порушеного та оспорюваного права.
Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими. Відповідно до ст.33 ГПК України, обов'язком позивача є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.
Згідно ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу. Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Позивач посилається на спосіб захисту прав визначений п.5.ч.2. ст. 16 ЦК України як примусове виконання обов'язку в натурі, а також на захист цивільного права або інтересу одним із визначених законом способів, зокрема виконання вимог ч.5. ст. 844 ЦК України, згідно якої зокрема, у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Проте, вищезазначеними законодавчими нормами не передбачено такого способу захисту прав та законних інтересів як підписання та направлення по одному примірнику на адресу позивача первинних бухгалтерських документів - довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в по договору №61-01/01-2012/12.11.225 на виконання робіт на енергоблоці №8 Добротвірської ТЕС від 24.01.2012р. Крім того, умовами договору не встановлено обов'язок відповідача вчиняти будь-які дії щодо підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акту №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а також його повернення позивачу.
Суд зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати та направити по одному примірнику на адресу позивача первинні бухгалтерські документи - довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою №КБ-3 та акт №14 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення (Дана правова позиція узгоджується з Постановою ВГСУ від 15.02.2011р. по справі №47/220-10, постановою ВГСУ від 21.06.2011р. по справі №5005/4586/2011).
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах, пов'язаних з недоведеністю порушення прав позивача (Постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2011р. у справі №33/341, Постанова Вищого господарського суду України від 06.12.2011р. по справі №23/279, Постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. по справі № 7/088-11).
Відтак, системний аналіз наведених норм свідчить про те, що судовому захисту підлягає лише право та законний інтерес встановлений договором або законом, однак обраний позивачем спосіб захисту цивільного права та інтересу не відповідає способам звернення за захистом до суду встановленим в законі або договорі.
Суд вертає увагу, що відповідно до норм ч.ч.1, 2 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин, дослідивши та проаналізувавши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку в позові відмовити повністю.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 15,16 ЦК України, ст.ст. 43, 32, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-
В позові відмовити повністю.
Рішення складено 16.05.2016р.
Суддя Мороз Н.В.