ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.05.2016Справа №910/6955/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен»
До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес»
Про стягнення 6 599,92 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Кудлай А.А. - по дов. № б/н від 04.01.2016
від відповідача Красій Г.Д. - по дов. № 0036-16/КВ/36 від 31.12.2015
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» 6 599,92 грн. виплаченого страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу № 1-173-005/15 від 27.05.2015 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Opel, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Toyota, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 якою скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/3103366), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 порушено провадження у справі № 910/6955/16 та призначено її до розгляду на 10.05.2016.
Позивач в судовому засіданні 10.05.2016 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 10.05.2016 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем здійснено відшкодування в розмірі 19 478,62 грн. на підставі наряду-замовлення № 123020476/122023653 від 28.06.2015 складеного ФОП ОСОБА_4 На підтвердження розміру матеріальної шкоди поданий звіт № 2089 від 12.06.2015 ФОП ОСОБА_5 згідно якого розмір шкоди склав 21 003,02 грн. в т. ч. ПДВ - 3 500,50 грн. Виплата страхового відшкодування була здійснена на рахунок ФОП ОСОБА_4, який не є платником податку на додану вартість. Отже згідно звіту № 2089 вартість матеріального збитку складає 17 502,52 грн. та є меншим ніж виплачений розмір позивачем. Вважає, що між позивачем та ФОП ОСОБА_4 існують певні домовленості щодо розцінок при визначені матеріального збитку що викликає сумніви в об'єктивності вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.
В судовому засіданні 10.05.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
З постанови Оболонського районного суду м. Києва від 31.07.2015 у справі № 756/7710/15-п вбачається, що 08.06.2015 о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2 по вул. Богатирській - вул. Героїв Дніпра в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі на головну дорогу не надала перевагу автомобілю Opel, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Даною постановою суду ОСОБА_3 визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Opel, державний номер НОМЕР_1.
Пошкоджений автомобіль застрахований власником ОСОБА_6 (страхувальник) у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» (страховик) на підставі договору страхування транспортного засобу № 1-173-005/15 від 27.05.2015.
Відповідно до звіту № 2089 від 12.06.2015 матеріальний збиток завданий власникові автомобіля Opel, державний номер НОМЕР_1, в результаті пошкодження при ДТП складає 21 003,02 грн. з ПДВ.
Згідно виставленого ФОП ОСОБА_4 рахунку № 33109 від 12.06.2015, виставленого власнику пошкодженого транспортного засобу вартість робіт становить 19 978,62 грн. без ПДВ.
З наряду-замовлення № 123020476/122023653 від 28.06.2015 складеного ФОП ОСОБА_4 та власником пошкодженого автомобіля вбачається, що вартість виконаних робіт становить 19 478,62 грн.
На підставі договору страхування та рахунку позивачем було складено страховий акт № 07/15-11Т від 07.07.2015, а також розраховано суму страхового відшкодування.
Вказаним страховим актом позивачем визнано подію страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в загальному розмірі 19 478,62 грн.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Кошти в розмірі 19 478,62 грн. були перераховані позивачем ФОП ОСОБА_4 згідно платіжного доручення № 111 від 08.07.2015.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19 478,62 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільна відповідальність транспортного засобу марки Toyota, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3103366.
Відповідно до умов договору (полісу) № АЕ/3103366 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Toyota, державний номер НОМЕР_2.
Зокрема ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 50 000,00 грн., розмір франшизи не встановлено.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Toyota, державний номер НОМЕР_2, застрахована у відповідача згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3103366, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем марки Toyota, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Оскільки, умовами полісу № АЕ/3103366 розмір франшизи не встановлено, тому страхове відшкодування не підлягає зменшено.
В матеріалах справи наявна вимога № R/L16605 від 19.05.2014 на виплату страхового відшкодування, в якій позивач просив перерахувати на його рахунок відшкодування в сумі 35 171,21 грн.
Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Відповідач отримавши вимогу виплатив суму страхового відшкодування лише частково в розмірі 12 878,70 грн.
Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Opel, державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, а також те, що відшкодуванню підлягає розмір саме виплаченого відшкодування, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в розмірі 6 599,92 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, код ЄДРПОУ 32638319) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Соверен» (01054, м. Київ, пров. Чеховський, 4, офіс 8, код ЄДРПОУ 25264645) суму страхового відшкодування в розмірі 6 599 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 92 коп., 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 16.05.2016.
Суддя В.В.Сівакова