01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
13.05.16 р.№ 910/8581/16
Суддя Зеленіна Н.І., розглянувши
позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Благоустрій"
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Благоустрій" про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Як вбачається з поданої позовної заяви, відповідачем виступає Комунальне підприємство "Благоустрій".
Проте, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутні відомості про юридичну особу - Комунальне підприємство "Благоустрій", зареєстроване у м. Києві.
Натомість, у вказаному реєстрі міститься перелік значний юридичних осіб зі схожими назвами, зареєстрованими в інших містах.
За таких обставин, суд не має можливості встановити, до якої саме юридичної особи пред'явлено даний позов.
Більш того, у позовній заяві взагалі не вказано коду ЄДРПОУ відповідача, який являється невід'ємним реквізитом будь-якої юридичної особи, та надав би можливість встановити особу відповідача у даному спорі.
Частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Таким чином, належними доказами направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів являються опис вкладення у поштове відправлення та документ, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (поштова квитанція, фіскальний чек тощо), наданий в оригіналі.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У той же час, заявником у якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів додано лише опис вкладення у цінний лист, жодних документів, що підтверджують надання послуг поштового зв'язку (поштова квитанція, фіскальний чек тощо) щодо відправлення поштової кореспонденції за вказаним описом вкладення, до поданих матеріалів не додано.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було виконано вимоги закону щодо надсилання відповідачу копії позовної заяві і доданих до неї документів у встановленому порядку.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України для усунення вищевказаних порушень.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя Н.І. Зеленіна