ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 травня 2016 року Справа № 913/536/16
Провадження №26/913/536/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Д. Енерго", м. Лисичанськ Луганська обл.
до Комунальної установи "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ", м. Лисичанськ Луганська обл.
про стягнення 640106,11 грн
Суддя Масловський С.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Ратушна О.С., представник за довіреністю №1 від 02.04.2016;
від відповідача: представник не прибув.
В судовому засіданні 10.05.2016 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
12.04.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С.Д. Енерго" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунальної установи "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ" про стягнення 640106,11 грн, з яких сума основного боргу в розмірі 342600,00 грн, інфляційні витрати в розмірі 274901,82 грн, 3% річних у розмірі 22604,29 грн, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 9601,59 грн.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 12.04.2016 було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 25.04.2016. В судовому засіданні 25.04.2016 оголошено перерву до 10.05.2016.
25.04.2016 позивач через канцелярію господарського суду Луганської області на виконання вимог ухвали суду надав пояснення, в яких зазначає, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору та додає копію банковської виписки від 27.10.2014 по рахунку №26001500086071 в ПАТ «Креді Агріколь Банк».
25.04.2016 в судовому засіданні відповідач надав клопотання про залучення третьої особи №944 від 22.04.2016, в якому просить суд залучити до справи у якості третьої особи - Управління державної казначейської служби України м. Лисичанськ у Луганській області. Подане клопотання судом розглянуте та відмовлене в задоволенні за необґрунтованістю. Також відповідач надав відзив на позовну заяву №943 від 22.04.2016, в якому зазначає, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в сумі основного боргу в розмірі 342600,00 грн та просить суд відмовити у задоволені позову у частині стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 274901,82 грн та 3% річних у розмірі 22604,29 грн, обґрунтовуючи це тим, що Комунальна установа "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ" є бюджетною установою, не має власних коштів, залежить від коштів місцевого бюджету та здійснює свої платежі через Управління державної казначейської служби України м. Лисичанськ у Луганській області. Як зазначає відповідач, на спеціальний реєстраційний рахунок, відкритий в Управлінні державної казначейської служби України м. Лисичанськ у Луганській області отримано фінансування від 07.10.2013 на загальну суму 217418,42 грн (на підтвердження відповідач надає виписку по рахунку) та часткове фінансування за рахунок субвенції за док. №1714340 - 43500,00 грн, №1714345 - 63480,00 грн. Наступне фінансування отримано 09.10.13 на загальну суму 454510,00 грн (на підтвердження надає виписку по рахунку) та часткове фінансування за рахунок субвенції за док. №1725875 -97300,00 грн, №1725879 - 13830,00 грн. Проте за наявності коштів на рахунках та зареєстрованих платіжних документів для перерахування оплати за виконанні роботи позивачем, Управлінням державної казначейської служби України м. Лисичанськ у Луганській області - оплата не проведена, кошти субвенції у сумі 401500,00 грн на кінець 2013 повернуто до місцевого бюджету за розпорядженням фінансового управління Лисичанської міської ради №1947 від 30.12.2013. Отже, на думку відповідача у останнього відсутня вина за несплату виконаних робіт, а також немає підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій.
10.05.2016 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивач на виконання умов договорів №32/7 від 10.10.2013 та №32/8 від 10.10.2013 виконав роботи з капітального ремонту у повному обсязі, а відповідач оплатив виконанні роботи лише частково у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 640106,11 грн, з яких сума основного боргу в розмірі 342600,00 грн, інфляційні витрати в розмірі 274901,82 грн, 3% річних у розмірі 22604,29 грн, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 9601,59 грн.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-
10.10.2013 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С.Д. Енерго", як підрядником, та відповідачем - Управлінням охорони здоров'я Лисичанської міської ради Луганської області, правонаступником якого є Комунальна установа "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ", як замовником, укладено договір №32/7 від 10.10.2013 на виконання робіт з капітального ремонту по встановленню металопластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у дитячій поліклініці за адресою: м. Лисичанськ, вул. Гарібальді, 3. Умовами договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується у 2013 році виконати замовнику роботи, заявлені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи: встановлення вікон ПВХ (п.1.1.). Ціна цього договору - динамічна і становить: 145000,00 грн, у тому числі ПДВ: 24166,67 грн (п.3.1.) Розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати на підставі п.1.1 Постанови КМУ від 09.10.2006 в розмірі 100% від загальної вартості робіт у сумі 145000,00 грн, у тому числі ПДВ: 24166,67 грн (п.4.1.1.). Підрядник протягом 3 місяців з дня одержання попередньої оплати, але не пізніше ніж 20.12.2013 зобов'язаний надати замовнику звіт про виконанні роботи на суму не меншу суми попередньої оплати згідно з актами форми №КБ - 2а (форма 2), №КБ-3 (фора3) про використання коштів за призначенням. Після закінчення встановленого терміну підрядник протягом 3 робочих днів зобов'язаний повернути замовнику використану суму попередньої оплати (п.4.1.2.). У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.7.1.).
03.12.2013 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору №32/7 від 10.10.2013, відповідно до якої сторони зменшили суму договору №32/7 від 10.10.2013 на 310,00 грн, загальна сума договору становить 144690,00 грн.
30.12.2013 сторонами підписана довідка про вартість виконаних робіт та витрат за листопад 2013 року на загальну суму 144690,00 грн.
Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт по договору, а саме: акт №1 за листопад 2013 виконано робіт на загальну суму 144690,00 грн та довідка за листопад 2013 на суму 144690,00 грн, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даному акту складає - 144690,00 грн.
10.10.2013 між позивачем, як підрядником, та відповідачем, як замовником, укладено договір №32/8 від 10.10.2013 на виконання робіт з капітального ремонту по встановленню метало пластикових вікон з використанням скла із енергозберігаючим покриттям у дитячій поліклініці за адресою: м. Лисичанськ, вул. Леніна, 56. Умовами договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується у 2013 році виконати замовнику роботи, заявлені в кошторисній документації, а замовник прийняти і оплатити такі роботи: встановлення вікон ПВХ (п.1.1.). Ціна цього договору - динамічна і становить: 211600, 00 грн у тому числі ПДВ 35266,67 грн (п.3.1.). Розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати на підставі п.1.1 Постанови КМУ від 09.10.2006 в розмірі 100% від загальної вартості робіт у сумі 211600,00 грн у тому числі ПДВ 35266,67 грн (п.4.1.1.). Підрядник протягом 3 місяців з дня одержання попередньої оплати, але не пізніше ніж 20.12.2013 зобов'язаний надати замовнику звіт про виконанні роботи на суму не меншу суми попередньої оплати згідно з актами форми №КБ - 2а (форма 2), №КБ-3 (фора3) про використання коштів за призначенням. Після закінчення встановленого терміну підрядник протягом 3 робочих днів зобов'язаний повернути замовнику використану суму попередньої оплати (п.4.1.2.). У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п.7.1.).
Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт по договору, а саме: акт №1 за грудень 2013 виконано робіт на загальну суму 211162,80 грн та довідка за грудень 2013 на суму 211162,80 грн, підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даному акту складає - 211162,80 грн.
Суд бере до уваги, що, як зазначає позивач в поясненнях до позову, по договору №32/7 від 10.10.2013 відповідач оплатив частину вартості виконаних робіт у розмірі 3890,00 грн (на підтвердження надає банківську виписку від 27.10.13, а.с. 23), заборгованість на момент подання позовної заяви становить 140800,00 грн, по договору №32/8 від 10.10.2013 відповідач оплатив частину вартості виконаних робіт у розмірі 9362,80 грн (на підтвердження надає банківську виписку від 27.10.13, а.с. 23), заборгованість на момент подання позовної заяви становить 201800,00 грн. Загальна сума боргу за договорами складає 342600,00 грн.
Також суд, бере до уваги, що позивач з метою безпосереднього врегулювання спору звертався до відповідача з претензіями про оплату заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідями на претензію №1048 від 06.10.2015 та №267 від 04.02.2016, в яких відповідач зазначає, що укладання договорів та оплата виконаних робіт по капітальному ремонту по встановленню металопластикових вікон проводилась за рахунок коштів субвенції, яка несвоєчасно та не в повному об'ємі надходила до відповідача, з боку державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Лисичанська міська рада на виконання вимог п.11 ст.51 Бюджетного кодексу України зверталась на адресу Луганської обласної адміністрації з проханням врахувати погашення утворенної у 2013 році кредиторської заборгованості за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та на даний час відповіді не отримав.
Сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2014 - 25.01.2016, кінцеве сальдо становить 342600,00 грн. Акт підписано представниками сторін, а також скріплено печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень.
Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Зобов'язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Частин 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як підрядником, на виконання умов договору №32/7 від 10.10.2013 та №32/8 від 10.10.2013, виконані роботи з встановлення вікон ПВХ, які відповідачем, як замовником, були прийняті без заперечень та зауважень, по договору №32/7 від 10.102013 на загальну суму 14690,00 грн, по договору №32/8 від 10.102013 на загальну суму 211600,00 грн, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, а саме: №1 за грудень 2013 року, №1 за листопад 2013 року, (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.14,20) та які підписані представниками сторін без будь - яких претензій, зауважень та скріплені печатками юридичних осіб), а також довідками про вартість виконаних робіт за листопад 2013 року та за грудень 2013. Відповідач свій обов'язок в повному обсязі щодо оплати виконаних робіт з встановлення вікон ПВХ позивачем за договором №32/7 від 10.102013 та №32/8 від 10.102013 згідно п.4.1.1.1 договорів, строк не виконав, попередню оплату в розмірі ста відсотків від загальної вартості - не здійснив, а оплатив лише частково на суму 13252,80 грн (за договором №32/7 від 10.102013 на суму 3890,00 грн; за договором №32/8 від 10.102013 на суму 9362,80 грн), що підтверджується банківською випискою від 27.10.2013 (належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи а.с.23). Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
За таких обставин, позивна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 342600,00 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 22604,29 грн та інфляційні витрати в розмірі 274901,82 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові обов'язки, в тому числі встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.
Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно ч.5 оглядового листа ВГСУ Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Суд, встановив, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті за виконанні роботи по встановленню вікон за договором 32/7 від 10.10.2013 на суму 140800,00 грн та за договором 32/8 від 10.10.2013 на суму 201800,00 грн вказані суми не були оплачені відповідачем станом на момент розгляду справи, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.
Також суд, встановив, що розрахунки проводяться шляхом оплати виконаних робіт на підставі акту приймання виконаних робіт фори №КБ-2в, №КБ-3, шляхом попередньої оплати на підставі п.1.1 Постанови КМУ від 09.10.2006 в розмірі 100 % від загальної вартості робіт. Факт надходження бюджетних коштів є обставиною, яка не залежить від волі відповідача і яка не є такою, що може наступити неминуче, що передбачено ст.530 ЦК України. Надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача, не є тією обставиною (подією), яка породжує для відповідача обов'язок здійснити розрахунок за виконані та прийняті без зауважень роботи або звільняє відповідача від зобов'язання розрахуватись за виконанні на його замовлення роботи. На підставі ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та згідно постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446 передбачено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності замовника і не є підставою для звільнення відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Відповідно до ст.530 ЦК України боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Суд зазначає, що оскільки договором не встановлено дату/строк виконання зобов'язання щодо оплати, то строком виконання грошового зобов'язання слід вважати семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (відповідно до ст.530 ЦК України боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги), а саме: з 01.10.2015 по 07.10.2015 (включно), як вибачається з відповіді на претензію №1048 від 06.10.2015 датою претензії є 30.09.2015.
Судом зроблено перерахунок 3% річних та інфляційних витрат та встановлені, що в розрахунках позивача допущені математичні помилки. Так за розрахунками суду розмір 3% річних становить 4067,58 грн (1648,70 грн за договором 32/7 від 10.10.2013 + 2418,88 грн за договору 32/8 від 10.10.2013 = 4067,58 грн). Інфляційні витрати становлять 11044,98 грн (4539,21 грн за договором 32/7 від 10.10.2013 + 6505,77 грн за договором 32/8 від 10.10.2013 = 11044,98 грн). Суд вважає за доцільне навести власний розрахунок 3% річних та інфляційних витрат.
Розрахунок 3% річних по договору 32/7 від 10.10.2013:
Сума заборгованості в грн.Строк оплатиПеріод нарахуванняКількість днів простроченняСума 3% річних в грн
140800,00До 08.10.201508.10.2015-29.02.20161451676,13
Розрахунок 3% річних по договору 32/8 від 10.10.2013:
Сума заборгованості в грнСтрок оплатиПеріод нарахуванняКількість днів простроченняСума 3% річних в грн
201800,00До 08.10.201608.10.2015-29.02.20161452402,29
Розрахунок інфляційних витрат по договору 32/7 від 10.10.2013
Період нарахуванняСума боргуІндекс інфляціїСума з врахуванням індексу інфляції Інфляційні
11.2015-02.2016140800,00103,22145339,214539,21
Розрахунок інфляційних витрат по договору 32/8 від 10.10.2013
Період нарахуванняСума боргуІндекс інфляціїСума з врахуванням індексу інфляції Інфляційні
11.2015-02.2016201800,00103,22208305,776505,77
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: сума основного боргу - 342600,00 грн, 3% річних у розмірі 4067,58 грн, а також інфляційні витрати в сумі 11044,98 грн.
Стосовно твердження відповідача (у відзиві на позовну заяву №943 від 22.04.2016), що у позивача немає підстав для нарахування штрафних санкцій суд зазначає наступне: відповідно до ст..230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Позивачем заявлено до стягнення з відповідача основний борг, 3% річних та інфляційні витрати. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п.3.1. Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1. Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме у розмірі 5365,69 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунальної установи "Територіальне медичне об'єднання м. Лисичанськ" (код ЄДРПУО 25370548, місцезнаходження: 93113, м.Лисичанськ Луганська область, проспект Перемоги, буд. 134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С.Д. Енерго" (код ЄДРПУО 34864999, місцезнаходження: 93113, м.Лисичанськ Луганська область, вул. Свердлова, буд.349) основний борг в сумі 342600 (триста сорок дві тисячі шістсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 4067 (чотири тисячі шістдесят сім) грн 58 коп, інфляційні витрати в сумі 11044 (одинадцять тисяч сорок чотири) грн 98 коп., а також 5365 (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять) грн 69 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.05.2016.
Суддя С.В. Масловський