01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
13.05.16 р.№ 910/8509/16
Суддя Зеленіна Н.І., розглянувши
позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроекоресурс"
до Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ"
про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення 300 000,00 грн. шкоди,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроекоресурс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації "СТОП КОРУПЦІЇ" про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення 300 000,00 грн. шкоди.
Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Частиною 3 ст. 57 Кодексу встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з позовної заяви, остання підписана адвокатом Дмитром Бойчуком (на підстав договору від 03.03.2016 р. про надання правової допомоги), проте, до позовної заяви не додано доказів того, що зазначена особа має право на зайняття адвокатською діяльністю.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За правилами ст. 36 Господарського процесуального кодексу письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".
Копії документів, доданих до даної позовної заяви, не засвідчені належним чином, а саме, на копіях наявні лише відбитки печатки позивача та слова "З оригіналом згідно", без зазначення особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Також, у поданій позовній заяві позивач просить суд визнати недостовірною поширену відповідачем інформацію, зобов'язати останнього спростувати таку інформацію та стягнути шкоду у загальному розмірі 300 000,00 грн.
Таким чином, у позовній заяві об'єднано вимоги майнового та немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01.01.2016 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 378,00 грн.
У відповідності до п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Пунктом 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
До поданої заяви позивачем додано платіжне доручення № 238 від 05.05.2016 р., яке підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 500,00 грн., тобто, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд позовних вимог майнового характеру.
При цьому, доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за розгляд позовних вимог немайнового характеру до позовної заяви не додано.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем було виконано вимоги закону щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Також, частиною 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
У якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами заявником надано опис вкладення від 06.05.2016 р., проте, документа, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), до поданих матеріалів не долучено.
Таким чином, поданий опис вкладення не може вважатись належним доказом надсилання відповідачу поданої до суду позовної заяви з доданими до неї документами.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником недотримано вимог ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України для усунення вищевказаних порушень.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 1, 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву і додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя Н.І. Зеленіна