11.05.16р. Справа № 904/2753/16
За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення 31 739,19 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Астраханцева Л.Т., довіреність № 122 від 22.12.2015 року, представник;
від відповідача: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості у сумі 31 739,19 грн., з яких: 23216,32 грн. - основний борг, 861,30 грн. - 3% річних, 7 661,57 грн. - інфляційні втрати. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2014/ТП-Б-113174 від 17.04.2014 року на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів у частині своєчасної та повної оплати за поставлений відповідачеві у січні - лютому 2015 року природний газ, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у сумі 23 216,32 грн. Позивачем також розраховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 861,30 грн. та інфляційні втрати у сумі 7 661,57 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що він є бюджетною організацією, яка повністю утримується за рахунок Державного бюджету України та не має інших статей доходів. У зв'язку з відсутністю коштів у Державному бюджеті України та недостатністю фінансування, частина рахунків ним не була сплачена. Посилаючись на відсутність вини у виникненні заборгованості, нараховані позивачем штрафні санкцій відповідач також не визнає.
Крім того, в поданих суду запереченнях на позов, відповідач просить суд розглянути справу без участі його представника.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду від 15.04.2016 року та призначено розгляд справи на 11.05.2016 року.
У судовому засіданні 11.05.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
17.04.2014 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (далі - Постачальник, Позивач) та Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - Споживач, Відповідач) був укладений договір № 2014/ТП-Б-113174 на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно з пунктом 3.5 договору на підставі результатів вимірювання обліку газу вузлами обліку сторонами складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.
Розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору ціна за 1000,00 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 2 448,00 грн., крім того ПДВ 20% - 489,6000 грн.:
- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки) відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI нараховується на ціну газу за 1000,00 куб. м природного газу і складає 48,9600 грн., крім того ПДВ 20% - 9,7920 грн.;
- тариф на постачання природного газу за 1000,00 куб. м природного газу становить 70,50 грн., крім того ПДВ 20% - 14,10 грн.;
- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1000,00 куб. м природного газу становить 287,0000 грн., крім того ПДВ 20% - 57,4000 грн.
Усього за 1000,00 куб. м природного газу, з урахуванням збору до затвердження тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 2854,4600 грн., крім того ПДВ 20% - 570,8920 грн., разом за 1000,00 куб. м - 3425,3520 грн.
Згідно з пунктом 4.4 договору сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін з дати набуття нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.
Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 (пункт 4.6 договору).
Додатковою угодою № 7 від 31.12.2014 року до договору сторони доповнили пункт 1 Додатку 2 до договору підпунктом 1.1, визначивши на період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 0 тис. куб. м (а.с. 18 том 1).
Відповідно до підпункту пункту 4.6.2 договору споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим (підпункт 4.6.3 договору).
Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період постачальником обсяг газу (підпункт 4.6.4 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 березня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Разом з тим сторони домовились, що відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, тобто з 01.01.2014 року по 31.03.2015 року (пункт 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 7 від 31.12.2014 року).
На виконання умов договору позивачем здійснено поставку природного газу відповідачеві у січні 2015 року в обсязі 2,778 тис. куб. м на суму 21 529,05 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № НІК00000536 від 31.01.2015 року, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками (а.с. 19 том 1).
Також позивач здійснив поставку природного газу у лютому 2015 року в обсязі 0,693 тис. куб. м на суму 5 201,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № НІК00001107 від 28.02.2015 року, підписаним представниками сторін та скріпленим їх печатками (а.с. 20 том 1).
02.04.2015 року відповідач здійснив оплату у сумі 19 289,36 грн. та 1543,95 грн., які було зараховано позивачем у рахунок погашення заборгованості, що виникла у попередні періоди поставки природного газу. 26.08.2015 року відповідач здійснив чергову оплату у сумі 3514,03 грн., з яких 0,30 грн. було зараховано в погашення заборгованості, яка виникла у попередні періоди поставки природного газу, а 3513,73 грн. було зараховано позивачем в погашення боргу за поставку природного газу у січні 2015 року.
Залишок несплаченої суми за спожитий природний газ за період січень - лютий 2015 року, остаточний розрахунок за який відповідно до підпункту 4.6.3 договору мав бути здійснений відповідачем: за актом приймання-передачі природного газу № НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 21 529,05 грн. - не пізніше 05.02.2015 року; за актом приймання-передачі природного газу № НІК00001107 від 28.02.2015 року на суму 5 201,00 грн. - не пізніше 05.03.2015 року, складає 23 216,32 грн. (21529,05 + 5201,00 - 3513,73 = 23216,32).
Спору у сторін щодо цього немає, викладене підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків за період 2015 року від 31.12.2015 року (а.с. 21 том 1).
Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 23 216,32 грн. за спожитий у січні - лютому 2015 року природний газ і є причиною виникнення спору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
З огляду на положення підпунктів 4.6.1., 4.6.3 договору строк оплати поставленого природного газу є таким, що настав.
Доказів оплати природного газу в сумі 23 216,32 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
За статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом пункту 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів або на відсутність вини.
Враховуючи, що вартість отриманого та несплаченого відповідачем за договором природного газу складає 23 216,32 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 861,30 грн. нараховані за загальний період з 06.02.2015 року по 08.04.2016 року.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений невірно, а саме позивачем допущено арифметичну помилку.
Отже, заявлені до стягнення 3% річних підлягають зменшенню та будуть складати у загальній сумі 860,79 грн., з яких:
355,67 грн. - із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 21 529,05 грн. за період з 06.02.2015 року по 25.08.2015 року;
334,24 грн. - із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 18 015,32 грн. (з урахуванням оплати 26.08.2015 року на суму 3513,73 грн.) за період з 27.08.2015 року по 08.04.2016 року;
170,88 грн. - із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №НІК00001107 від 28.02.2015 року на суму 5 201,00 грн. за період з 06.03.2015 року по 08.04.2016 року.
Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 7 661,57 грн., з яких:
5 874,13 грн. - за період з березня 2015 року по серпень 2015 року із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу № НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 21 529,05 грн. з урахуванням сукупного індексу інфляції 127,3%;
761,19 грн. - за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу № НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 18 015,32 грн. (з урахуванням оплати 26.08.2015 року на суму 3513,73 грн.) з урахуванням сукупного індексу інфляції 104,2%;
1 026,25 грн. - за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу № НІК00001107 від 28.02.2015 року на суму 5 201,00 грн. з урахуванням сукупного індексу інфляції 119,7%.
Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
За результатом перевірки здійсненого розрахунку встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку інфляційних втрат за період з березня 2015 року по серпень 2015 року із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 21 529,05 грн. Фактично інфляційні втрати за період з березня 2015 року по серпень 2015 року будуть складати 5877,43 грн.
Крім того, позивачем невірно визначені сукупні індекси інфляції за періоди нарахування з вересня 2015 року по квітень 2016 року та з квітня 2015 року по квітень 2016 року, тому інфляційні втрати за вказані періоди з урахуванням правильних індексів інфляції будуть складати:
1621,39 грн. - за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу № НІК00000536 від 31.01.2015 року на суму 18 015,32 грн. (з урахуванням оплати 26.08.2015 року на суму 3513,73 грн.) з урахуванням сукупного індексу інфляції 109,0%;
1310,65 грн. - за період з квітня 2015 року по квітень 2016 року із заборгованості за актом приймання-передачі природного газу № НІК00001107 від 28.02.2015 року на суму 5 201,00 грн. з урахуванням сукупного індексу інфляції 125,2%.
Приймаючи до уваги межі позовних вимог, передбачені статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, інфляційні втрати підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі - 7 661,57 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково у загальній сумі 31738,68 грн., з яких: 23216,32 грн. - основний борг, 860,79 грн. - 3% річних, 7661,57 грн. - інфляційні втрати.
Заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1377,98 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, буд. 21-А, ідентифікаційний код 26239738) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920) основний борг у сумі 23216,32 грн., 3% річних у сумі 860,79 грн., інфляційні втрати у сумі 7661,57 грн., судовий збір у сумі 1377,98 грн.
У решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.05.2016 року.
Суддя І.І. Колісник