про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2016 року № 810/1607/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області до Публічного акціонерного товариства «Борекс» про стягнення заборгованості,
Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Борекс» про стягнення податкового боргу з ПАТ «Борекс» (код ЄДРПОУ 05764593) у розмірі 1 328 392,97 грн. з рахунків у банках, що обслуговують боржника.
Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Проте, позивач всупереч частині третій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів сплати судового збору.
Водночас, разом з позовною заявою позивач надав клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Так, в обґрунтування клопотання позивач зазначає, що Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Питання наявності чи відсутності коштів, що унеможливлює сплату судового збору не є поважною обставиною для державного органу щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача та не може бути підставою для звільнення від його сплати.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Крім цього, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від сплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
При цьому, суд не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок та діяти всупереч встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Крім цього, суду не надано як кошторису, так і жодних доказів неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та у разі його наявності, неможливості спрямування їх на сплату судового збору, відмову відповідних органів про здійснення відповідного розподілу тощо.
Зазначена вище обставина вказує на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначеного недоліку.
Вказаний недолік повинен бути усунений у строк до 02 червня 2016 року шляхом подання до суду: оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має майновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI або надати до суду докази неможливості перекидки бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та у разі його наявності неможливості спрямування їх на сплату судового збору, відмову відповідних органів про здійснення перерозподілу грошових коштів тощо.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області до Публічного акціонерного товариства «Борекс» про стягнення заборгованості, - залишити без руху.
2. Позивачеві у строк до 02 червня 2016 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.