про залишення позовної заяви без руху
16 травня 2016 року № 810/1612/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дії, що полягають у проведенні 31.03.2016 камеральної перевірки та визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
В силу положень пунктів 3 та 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Частиною другою статті 87 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що у разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, що полягають у проведенні 31.03.2016 камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) вимог перебування на спрощеній системі оподаткування; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 31.03.2016 №94/10-13-17-04 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).
Тобто, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Відтак, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачеві становить 2 756 грн. (2 х 1378 грн.).
Разом з цим, як вбачається із наданого платіжного доручення від 12.05.2016 №1 позивачем сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 378,00 грн., що не відповідає розміру судового збору, який має бути сплачений при зверненні із позовом, що містить дві немайнові вимоги.
Крім цього, як вбачається із наданих копій документів, які додані до позовної заяви, вони не містять обов'язкових реквізитів, встановлених законодавцем для засвідчення копії документа.
Так, стандарт вимог до оформлення організаційно-розпорядчих документів - постанов, розпоряджень, наказів, положень, рішень, протоколів, актів, листів тощо, створюваних в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності, викладений в Національному стандарті України, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003р. (далі - Стандарт).
Відповідно до пункту 1.2 Стандарту, цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.
Розділом 4 Стандарту визначений склад реквізитів документів, до яких віднесено, зокрема, відмітку про засвідчення копії, який згідно абзацу 2 пункту 4.4 Стандарту використовується при виготовленні копії документу.
Згідно з підпунктом 5.27 пункту 5 Стандарту, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).
Таким чином, додані до позовної заяви копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, свідоцтво платника єдиного податку, акта про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування, податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи підприємця, платіжних доручень та договору про надання правової допомоги №148 від 11.05.2016 мають бути належним чином засвідчені, в той же час як позивачем додано лише ксерокопії вказаних документів, які не містять обов'язкових реквізитів згідно вимог Національного стандарту України.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 02 червня 2016 року шляхом подання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має дві самостійні вимоги немайнового характеру, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір” з урахуванням суми сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням №1 від 12.05.2016;
- доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (довідку відповідного управління (відділення) Державної казначейської служби про зарахування сплаченого судового збору до Державного бюджету України), оскільки відповідно до Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;
- належним чином засвідчених документів, доданих до позовної заяви.
Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, - залишити без руху.
2. Позивачеві у строк до 02 червня 2016 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.