06 травня 2016 року 810/692/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Народна" про визнання недійсними змін до установчих документів,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Тетіївська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НК "Народна" про визнання недійсними змін до установчих документів.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем при реєстрації змін щодо його місцезнаходження подав державному реєстратору Володарського РУЮ недостовірні дані, оскільки за новою адресою відповідач не знаходиться. У зв'язку із чим, просить суд задовольнити адміністративний позов та визнати недійсною і скасувати реєстраційну дію від 28.08.2015 №1073105001124330, якою внесено зміни до установчих документів відповідача.
В судове засідання сторони, повідомлені належним чином про місце, дату та час, не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а також клопотання про залучення як третю особу без самостійних вимог на предмет позову - Державного реєстратора Володарського РУЮ.
Частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, тому суд вирішив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження на основі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності 11.04.2013 року., який був взятий на облік як платник податку 12.04.2013 року. Згідно даних Тетіївської ОДПІ TOB «НК «Народна» до 28.0К.2015 року перебувала на обліку ДНІ у Солом'янському районі м. Києва. Згідно даних ЄДРПОУ 28.08.2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 10731050011024330 про зміну місця знаходження ТОВ «Нафтова компанія «Народна» на вул. Будівельна. 39 офіс 3. смт. Володарка, Володарський район. Київська область.
З метою забезпечення організації роботи щодо проведення щоденного моніторингу облікових баз по платниках, щодо яких надійшли повідомлення про зміну місцезнаходження, а також на виконання вимог наказу ДФС України від 28.07.2015 року № 543 22.09.2015 року, працівниками Тетіївської ОДПІ було здійснено виїзд на місце реєстрації відповідача, а саме смт. Володарка вул. Будівельна. 39 офіс 3. На місці знаходження відповідача було виявлено приватний будинок, проте знаходження ТОВ «Нафтова компанія «Народна» за вказаною адресою не виявлено, вивіска з назвою відповідача - відсутня.
За результатами таких заходів було складено акт обстеження адреси реєстрації на предмет місцезнаходження платника податку від 22.04.2015 року, яким зафіксовано факт відсутності ТОВ «Нафтова компанія «Народна» за місцем реєстрації.
25.09.2015 року працівниками Тетіївської ОДПІ було здійснено повторний виїзд на місце реєстрації відповідача, проте за вказаною адресою відповідача не виявлено, про що складено акт № 568 від 25.09.2015 року.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами заступником начальника Тетіївської ОДПІ - начальником Володарського відділення Тімаковим В.М. було складено запит до оперативного управління Білоцерківської ОДПІ № 80/7/150 від 25.09.2015 року на встановлення місцезнаходження платника податків. У відповідь на такий запит підрозділом податкової міліції було здійснено перевірку місцезнаходження відповідача за місцем реєстрації та складено довідку про встановлення місцезнаходження платника податків від 25.09.2015 року № 763, якою встановлено відсутність за місцезнаходження платника податку.
01.10.2015 року Тетіївською ОДПІ було складено і направлено державному реєстратору Володарського району повідомлення № 4 від 01.10.2015 року про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП.
На підставі статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (надалі Закон №775-IV) державного реєстратора реєстраційної служби Володарського РУЮ було проведено ряд заходів для встановлення місцезнаходження платника податку і 20.10.2015 року зроблено запис № 13351430012000540 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою. Тетіївською ОДНІ відповідно було встановлено стан платника податку TOB «НК «Народна» 8 до ЄДР внесено запис про відсутність платника податку за місцем знаходження.
Позивач, вважаючи, що відповідач при реєстрації змін його місцезнаходження подав державному реєстратору Володарського РУЮ недостовірні дані, в порушення статті 16 Закону №775-IV, звернувся з позовною заявою до суду.
Суд, дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, які містяться у матеріалах справи, доходить висновку, що поданий адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 63.1 статті 63 Податкового кодексу України (далі -ПКУ). облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Частиною 63.3 статті 63 ПКУ визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Взяття на облік платників податків - юридичних осіб га їх відокремлених підрозділів здійснюється після їх державної реєстрації чи включення відомостей про них до відповідних державних реєстрів на умовах, що визначаються законодавчими актами України, крім випадків, визначених цим Кодексом, коли органами реєстрації є органи державної податкової служби або коли проведення державної реєстрації платника податків у відповідному статусі законодавством не передбачається (ч.63.4 ст.63 ПКУ).
Частиною 63.11 статті 63 ПКУ передбачено, що органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій га інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби згідно з цим Кодексом. їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
У відповідності до п.п.20.1.37 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності га/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Системний аналіз зазначених норм закону дає достатні підстави суду вважати, що контролюючі органи мають право звертатися до суду про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання, а не щодо внесення змін до таких документів.
Частиною 2 статті 4 Закону № 755-1V передбачений порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який включає, зокрема, перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 755-1V визначено, що зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища га/або імені, га/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи-підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.
Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (стаття 16 Закону № 755-1V).
Відповідно до статті 30 Закону № 755-1V, державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього закону.
Статтею 27 Закону № 755-ІV визначені підстави відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, зокрема, невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.
Виходячи із зазначеного, суд доходить висновку, що оскільки проведення державної реєстрації юридичної особи, внесення змін до установчих документів такої особи та право на відмову у чиненні таких дій відноситься до дискреційних повноважень (вільний розсуд) державного реєстратора, тому заявлений предмет позову може стосується лише осіб, які відповідно до законодавства мають право на здійснення таких правовідносин, зокрема, позивача та державного реєстратора реєстраційної служби Володарського РУЮ.
Законодавство України не містить норм, якими б позивач був наділений повноваженнями на звернення до суду з приводу дискреційних повноважень державного реєстратора.
Окрім того, оскільки державний реєстратор не висловив волевиявлення звернення з позовом до суду в межах своїх дискреційних повноважень, суд вважає, що клопотання позивача про залучення як третьої особи державного реєстратора реєстраційної служби Володарського РУЮ необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
До того ж, приписами статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, а позов - не підлягають задоволенню.
Отже, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Терлецька О.О.