справа № 2-508/2009
19 березня 2009 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Мавроді Р.Ф.
при секретарі Ганжа Т.А.
за участю:
позивача ОСОБА_1
відповідачів ОСОБА_2
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що 21 листопада 2008 року після уроків її син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов у гості до свого друга ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у двір. Діти разом грали біля будинку відповідачів і водночас вирішили порубати дрова сокирою, яка знаходилася у дворі. У той час , коли ОСОБА_5 хотів відрубати дошку, а ОСОБА_4 забрати цю дошку , ОСОБА_5 наніс удар сокирою по пальцю ОСОБА_5, причинив йому тілесні ушкодження. Мати ОСОБА_5 одразу оказала першу медичну допомогу дитині позивачки та вигукала швидку допомогу. Вважає, що спричинені їй та її сину цим випадком матеріальна та моральна шкода повинна бути відшкодована саме батьками ОСОБА_5, тому що вони неналежним чином відносилися до виховання своєї дитини, яка без дозволу взяла у руки сокиру та спричинила її сину тілесні ушкодження.
У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі та просить суд стягнути з відповідачів солідарно матеріальну шкоду у розмірі 170,04 грн., моральну шкоду на її користь у розмірі 3000 грн., моральну шкоду , спричинену її сину 5000 грн, а також стягнути судові витрати та витрати за правову допомогу у сумі 285 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала і вказала, що дійсно мешкає разом з сином та чоловіком у приватному будинку в с.Святогорівка. У її сина ОСОБА_6 є друг ОСОБА_4, які навчаються в одному класі. 21 листопада 2008 року після уроків к ним у двір прийшов ОСОБА_5 та вони з її сином разом грали на вулиці у дворі. Приблизно о 16.15 год. вона займалася у будинку господарством та почула з вулиці крик дітей. Потім хлопці прийшли додому та пояснили, що коли вони хотіли порубати дошку , ОСОБА_5, котрий тримав у руках сокиру ненавмисно вдарив їй ОСОБА_4 по пальцю, який хотів подвинути чи забрати дошку. Вона одразу оказала йому медичну допомогу, подзвонила у “швидку допомогу” та відвела ОСОБА_5 додому. Вважає, що позовні вимоги позивачки безпідставні тому, що випадок, який стався під час гри хлопців, був тільки нещасним випадком. Провини її та її чоловіка у тому, що їх син взяв сокиру не якої не має. В них приватний будинок, у дворі господарські побудови, крім того, незадовго до цього випадку після вітру у них у дворі впало дерево і її чоловік відрубував вітки та залишив у дворі сокиру. Хлопець позивачки сам підліз під сокиру і її син ненавмисно опустив сокиру на палець ОСОБА_5. Вона намагалась надати допомогу позивачки, у той же день дала їй гроші під час поїздки до лікарні, але позивачці така допомога показалася замалою, тому вона і звергнулася до органів міліції, а потім і до суду. Просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 також з позовними вимогами не згодний та повністю підтримав доводи своєї дружини. Просить у позові відмовити.
Вислухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги безпідставні, необґрунтовані та не підлягає задоволенню з наступних причин.
Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 навчаються в одному класі та мешкають недалечко один від одного. Позашкільний час проводять разом. Так, 21.11.2008 року , після школи, вони разом гралися у дворі ОСОБА_5, який запропонував своєму другу ОСОБА_4 порубати у дворі дрова. Для цього він взяв сокиру, яка знаходилася на дворі та вони разом стали рубати дошки. В один момент, ОСОБА_4 хотів забрати дошку і поліз пальцями під сокиру. В цій момент, ОСОБА_5, який не знав бажання ОСОБА_4, випадково наніс удар сокирою по пальцям ОСОБА_4.
Даний факт підтверджується не тільки пояснення сторін, але ж і матеріалами справи про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі ст..6 п.5 КПК України, які є у справі, а саме: протоколом огляду місця події, письмовими поясненнями сторін, обох хлопців, актом СМЕ №356 від 21.12.2008 року, згідно якого тілесні ушкодження у постраждалої дитини - ОСОБА_4 відносяться до середньої тяжкості.
Відповідно до ст.1178 ЦК України, шкода , завдана малолітньою особою ( яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками, якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачі разом зі своїм сином мешкають у приватному будинку та займаються звичайними господарськими справами у своєму дворі, у тому числі і нарубкою дров. Нещасний випадок, внаслідок якого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження трапився під час взаємної гри хлопців, по взаємному узгодженню та мав місце лише у зв'язку з особистою необережністю потерпілого , який самостійно, без будь-яких примушень підліз пальцями під сокиру, якою ОСОБА_5 колов дошку.
Суд не може прийняти за правильне ствердження позивачки, що саме з вини батьків, які, нібито, неналежним чином здійснювали виховання та нагляд за своєю дитиною, ОСОБА_5 без дозволу взяв у руки сокиру та почав колоти дрова і спричинив тілесні ушкодження її сину, тому що специфіка господарського двору у приватному будинку передбачає наявність у дворі сокири і не потрібно будь-яких спеціальних засобів щодо зберігання та ховання сокири від мешканців будинку. Сам той факт, що малолітній ОСОБА_5 взяв сокиру и почав, як на його погляд, питатися колоти дошки та вітки від дерева не може бути прийняте судом як неналежне виховання та недогляд батьків за своєю дитиною. Крім того, у своєму письмовому поясненні малолітній потерпілий вказав, що сам випадково підсунув руку під сокиру.
Доводи у позові про притягнення відповідачки до адміністративної відповідальності не відповідають дійсності. Як вбачається з довідки Добропільського міськрайонного суду, за період з 01.12.2008 року по 26.02.2009 р. адміністративних матеріалів відносно відповідачів за ст. 184 ч.1 КУпАП до суду не надходили.
Згідно наданої до суду відповідачами педагогічної характеристики на сина ОСОБА_6, останній характеризується позитивно, мати має великий вплив на хлопчика, батько строгий, батьки приділяють належну увагу вихованню сина.
За місцем мешкання відповідачі також характеризуються позитивно, мають благополучну родину.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, в судовому засіданні позивачкою не доведено, що винними в заподіянні шкоди є відповідачі.
Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні не встановлено причинного зв'язку між діями або бездіяльністю відповідачів та отриманням малолітньою особою тілесних ушкоджень, суд вважає, що правових підстав для задоволення позову не має.
Відсутність взаємної згоди сторін щодо надання або отримання будь-якої допомоги с приводу нещасного випадку виходить за рамки правових відносин між ними і тому на рішення суду впливати не можуть.
На підставі ст.1167,1178 ЦК України, керуючись ст.ст. 5,10,60,212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 і ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в і д м о в и т и.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді