Справа № 738/812/16-ц
№ провадження 2/738/186/2016
10 травня 2016 року Менський районний суд
Чеpнiгiвської областi
в складi:
суддi ОСОБА_1,
при секретарі Костюк І.А.
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Семенівської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
У березні 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Семенівської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно. Позов мотивований тим, що 30 жовтня 2005 року помер їх батько та чоловік - ОСОБА_4,після його смерті відкрилась спадщина на частку у житловому будинку з надвірними будівлями, що розташовані по вул. Перемоги, 36 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області. Позивачі як спадкоємці першої черги за законом звернулись до Менської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, проте у його видачі нотаріусом їм було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірний будинок та рекомендовано визнати право власності на нерухоме майно в судовому порядку. Позивачі просить визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки, а за ОСОБА_5 на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по вул. Перемоги, 36 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області.
Позивачі в судове засідання не з'явились, в позовній заяві просили розглянути справу без їх участі, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача - Семенівської сільської ради Менського району будучи повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, дійшов до наступного висновку.
Згідно із Законом УРСР «Про сільську ОСОБА_5 народних депутатів трудящих УРСР» (від 02 червня 1968 року) кожна сільська рада вела погосподарські книги. В заглавній частині особового рахунку записувались прізвище, ім'я по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку, іншим чином реєстрація власності в сільській місцевості передбачена не була за виключенням договорів дарування, міни, купівлі-продажу, пожиттєвого утримування, спадкування. З введенням в дію Закону України «Про власність» 1991 року та ЦК України 2003 року будь-якого іншого порядку реєстрації збудованих до 15 квітня 1991 року в сільській місцевості домоволодінь або їх перереєстрації не передбачено, самовільно збудованими вони також не являються так як були збудовані та зареєстровані згідно діючого на той час законодавства.
Як вбачається з виписки з погосподарської книги №6 на 1991-1995 роки, станом на 15.04.1991 року домогосподарство по вул. Перемоги, 36 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області мало статус колгоспного двору, головою якого був - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, членами двору: дружина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Суд враховує, що відповідно до роз'яснень, викладених в п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року зі змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).
До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; г) згідно зі ст.4 Постанови Верховної ОСОБА_5 України «Про введення в дію Закону «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Частиною 2 ст. 123 даного кодексу визначено, що розмір часток члена колгоспного двору встановлюється виходячи із рівності часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм та записів в погосподарської книги встановлено, що спірний будинок мав статус колгоспного двору та належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у рівних частках, а саме по 1/3 частці кожному.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2005 року в с. Семенівка Менського району Чернігівської області помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну йому частку у житловому будинку з надвірними будівлями, розташованому по вул. Перемоги, 36 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області та на інше майно.
Спадкоємцем першої черги за законом, після його смерті були дружина - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_3, що підтверджується матеріалами справи (а.с.7, 7, 11).
З матеріалів спадкової справи №74/2006, заведеної за заявою ОСОБА_2, як спадкоємиці за законом першої черги після померлого - ОСОБА_4, вбачається, що остання звернулася до Менської районної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Інший спадкоємець за законом першої черги син спадкодавця - ОСОБА_3 відмовився від належної йому частки в спадковому майні після померлого 30 жовтня 2005 троку батька - ОСОБА_4, про що свідчить наявна в матеріалах спадкової справи його заява. ОСОБА_2 оформила свої спадкові права на земельні ділянки та грошові заощадження, про що отримала відповідні свідоцтва.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №453/02-31 від 22.02.2016 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок №36, що розташований по вул. Перемоги в с. Семенівка Менського району Чернігівської області у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.
Матеріалами справи документально підтверджено, що позивач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_4 проживала разом із ним та фактично прийняла спадщину.
Згідно із звітом про оцінку майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою село Семнівка вулиця Перемоги, 36 вбачається, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами складає 11558,00 грн. (а.с.20-41).
Згідно повідомлення КП Чернігівське МБТІ від 11.02.2016 року №10, право власності на домоволодіння по вул. Перемоги, 36 в с. Семенівка станом на 31.12.2012 року не зареєстровано.
Дослідженням технічного паспорту, виготовленого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації, встановлено, що будівництво спірного будинку з надвірними будівлями завершено, будинок має такі характеристики: житловий будинок А-1, погріб з шийкою В-1, погріб з шийкою З-1, сарай Б-1, сарай Б1-1, навіс Б2-1, літня кухня Г-1, сарай Д-1, навіс Д1-1, навіс Д2-1, навіс Ж-1, убиральня К-1, ганок а-1, колодязь питний №1, колонка питна №2 (а.с.15-19).
Позивачі в своїх позовних вимогах ставить питання про визнання за ОСОБА_2 право власності на 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями розташованого по вул. Перемоги, 36 Менського району Чернігівської області, з яких на 1/3 частку як успадковану нею після померлого 30 жовтня 2005 року - чоловіка ОСОБА_4, та на 1/3 частку належну їй як члену колгоспного двору, та за ОСОБА_3 на 1/3 частку вказаного будинку належну йому як члену колгоспного двору.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до положень ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачі мають право на 1/3 частку у вказаному будинку, як члени колгоспного двору, разом з тим не надають суду доказів які б перешкоджали їм в оформленні своїх часток у вказаному житловому будинку в органах, які здійснюють реєстрацію нерухомого майна.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані по вул. Перемоги, 36 в с. Семенівка Менського району Чернігівської області, після померлого 30 жовтня 2005 року чоловіка - ОСОБА_4. В решті позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 16, 328, 392, 1218, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р I Ш И В:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Семенівської сільської ради Менського району Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на спадкове нерухомого майно за законом, що відкрилось після смерті спадкодавця, чоловіка - ОСОБА_4, померлого 30 жовтня 2005 року в с. Семенівка Менського району Чернігівської області, на 1/3 частку житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в селі Семенівка по вулиці Перемоги, 36 Менського району Чернігівської області.
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.Г. Сова