29.03.2016 Справа №607/18306/15-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження №12015210010003111 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
30 жовтня 2015 року близько 14.00 год., ОСОБА_5 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу з підвіконня кімнати, таємно викрав ноутбук «Асус» із зарядним пристроєм, вартістю 3000,00 грн., що належить ОСОБА_4 , та з місця вчинення злочину втік.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю, пояснив суду, що 30 жовтня 2015 року близько 14.00 год., він, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу з підвіконня кімнати, таємно викрав ноутбук «Асус» із зарядним пристроєм, що належить ОСОБА_4 , та з місця вчинення злочину втік.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 , пояснив суду, що 30 жовтня 2015 року близько 14.00 год., він, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , виявив викрадення свого майна, а саме: ноутбука «Асус» із зарядним пристроєм.
Обвинувачений ОСОБА_5 , визнавши свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, раніше не судимого, щиро розкаявся у скоєному, що є обставиною, що пом'якшує покарання. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, а тому покарання йому слід визначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді штрафу.
З обвинуваченого підлягають стягненню в дохід держави процесуальні витрати за проведену судову експертизу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.370,374 КПК України, Суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді п'ятдесяти неоподаткованих доходів громадян штрафу.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави процесуальні витрати за проведену судову експертизу в розмірі 492,00 грн.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1