Справа № 456/487/16-ц
Провадження № 2/456/783/2016
іменем України
12 травня 2016 року
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бораковського В. М. ,
за участю секретаря Проців І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
встановив:
Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що дитина перебуває на її повному утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього у відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати свою дитину. Це зокрема, виявилося у тому, що відповідач відмовляється добровільно надавати кошти на утримання дочки, а саме: на придбання одягу, продуктів харчування, медикаментів тощо. Відповідач працює головним бухгалтером на залізниці. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяють йому утримувати свою малолітню дитину. Інших дітей чи осіб, яких він утримує, у відповідача немає.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, покликаючись на викладені в позові обставини, та просить суд позов задоволити.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, вважає, що аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з часу постановлення рішення суду, а не з часу пред'явлення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про шлюб від 29.04.2007р., актовий запис №124, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 29.04.2006р. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_3».
З свідоцтв про народження від 22.05.2007р., актовий запис №250, вбачається, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сторони по справі.
Відповідно до ст.ст. 3 та 6 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Стаття 18 Конвенції визначає, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 5 протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенцію відкрито для підписання 4 листопада 1950 року, ратифіковано в Україні Законом №475/97-ВР від 17.07.97), кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до ч.4 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Як вбачається з п. 17 постанови Пленум Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні обставинами справи встановлено, що сторони перебувають у шлюбних відносинах, від яких у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дитина проживає разом з позивачем. Відповідач не надає кошти на утримання дитини, хоча зобов'язаний її утримувати.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про час початку стягнення з нього аліментів на дитину, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону і суперечать вимогам ст. 191 СК України.
Враховуючи витрати, які необхідні для утримання та виховання дитини, зважаючи на необхідність створення для неї такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, тому, за наведених обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.
Понесені позивачем документально підтверджені витрати на правову допомогу в розмірі 350 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а судовий збір - підлягає стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і.н.НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки із всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.02.2016р., і до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і.н.НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 350 (триста п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 і.н.НОМЕР_1, в дохід держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.
Рішення виготовлено в одному примірнику і має силу оригіналу.
Головуючий-суддя В. М. Бораковський