Справа № 464/8366/15-к
пр.№ 1-кп/464/55/16
04.05.2016 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львові кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженць м.Дубляни, Жовківського району, Львівської області, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, не працює, раніше судимий: 17.07.2015р. Шевченківським районним судом м.Львова за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 14 липня 2015 року о 17.00год. за попередньою змовою в групі зі встановленими слідством особами, проникли на територію ТзОВ «Сіті Транспорт Груп», що повулиці Стрийській, 45 у м.Львові, де через вікно проникли в середину приміщення кузовного цеху, звідки викрали металобрух, який містив у собі відходи кольорових металів, а саме міді, вагою 27,5кг, вартістю 2406,25грн. Однак свій злочинний умисел не довели до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані працівниками охорони ТзОВ «Сіті Транспорт Груп». Своїми діями ОСОБА_4 разом зі встановленими слідством особами намагалися викрасти майно на загальну суму 2406,25грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся та ствердив, що вчинив дане кримінальне правопорушення у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. Просить суд суворо не карати.
Представник потерпілого подав суду письмову заяву в якій просить розглядати дане кримінальне провадження без його участі.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, так як він вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням в приміщення.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення, обставини, які обтяжують покарання - не встановлено, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який не працює, формально характеризується за місцем проживання, та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.4 КК України обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити остоточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 17 липня 2015 року, оскільки дане кримінальне правопорушення вчинено ним до постановлення попереднього вироку.
Враховуючи особу обвинуваченого, який щиро кається та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Речові докази - металобрухт, який повернутий потерпілому ТзОВ «Сіті Транспорт Груп», слід залишити останньому.
Керуючись ст.ст.349, 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 17 липня 2015 року, остаточно ОСОБА_4 визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 /два/ роки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2.повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
3.періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речові докази - металобрухт, - залишити ТзОВ «Сіті Транспорт Груп».
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити домашній арешт.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Відповідно до ст.376 ч.6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Роз'яснити іншим учасникам судового провадження їх право на отримання копії вироку в суді.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі