Справа № 464/2498/16-ц
пр.№ 2/464/977/16
11.05.2016 'Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар - Кріль Х.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 2 жовтня 2015 року у розмірі 31 297 грн. 57 коп., а також витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, у розмірі 551 грн. 20 коп.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 2 жовтня 2015 року між ним та відповідачем укладено договір позики, оформлений розпискою, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти в розмірі 30 000 грн. 3 1 листопада 2015 року неодноразово звертався в усній формі до відповідача з проханням повернути суму боргу. 17 грудня 2015 року звертався до відповідача з вимогою про повернення суми боргу, однак, така залишилось без реагування. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позики, заборгованість відповідача перед позивачем становить: 31 297 грн. 57 коп., з яких: 30 000 грн. - сума заборгованості, 967 грн. 16 коп. - інфляційні втрати, 330 грн. 41 коп. - 3 % річних.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задовольнити та не заперечили проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення за адресою реєстрації місця проживання останнього. Однак, рекомендовані листи з судовими повістками, які направлялися за адресою відповідача, повернуто Сихівському районному суду м. Львова з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 99 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 5 березня 2009 року № 270 рекомендовані поштові відправлення, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї, а у разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Згідно з п. 116 вказаних Правил, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом одного місяця з дня їх надходження.
Пунктом 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень.
У відповідності до абз. 5 ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за зареєстрованою адресою місця проживання чи перебування, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що відповідач не з'являвся у відділення поштового зв'язку для отримання рекомендованих листів з судовими повістками, суд приходить до висновку, що відповідач був відсутній за адресою, вказаною в матеріалах справи, що у відповідності до абз. 5 ч.5 ст. 74 ЦПК України розглядається як вручення належним чином судового виклику або судового повідомлення.
Крім цього, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України судова повістка на ім'я ОСОБА_2 скеровувалась житлово-експлуатаційній організації ЛКП „Хуторівка” для її вручення відповідачу.
З акту, складеного комісією 20 квітня 2016 року, видно, що при вручені судової повістки матір та бабуся відповідача відмовилися таку отримувати.
Згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.
На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК України).
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З представленої письмової розписки від 2 жовтня 2015 року, що відповідає ч. 2 ст. 1047 ЦК України, вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір позики, згідно з умовами якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в розмірі 30 000 грн. (а.с. 3).
Встановлено, що 17 грудня 2015 року позивач скеровував до відповідача письмову вимогу про повернення суми боргу. Вказану вимогу відповідач отримав, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, однак така залишилася ним без реагування (а.с. 5).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позики за період з 1 листопада 2015 року по 14 березня 2016 року, згідно з розрахунком, наданим позивачем, виникла заборгованість у розмірі 31 297 грн. 57 коп., з яких: 30 000 грн. - сума заборгованості, 967 грн. 16 коп. - інфляційні втрати, 330 грн. 41 коп. - три проценти річних.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору позики, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у розмірі 31 297 грн. 57 коп.
Крім цього, згідно з ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, у розмірі 551 грн. 20 грн.
На підставі статей 526, 527, 530, 551, 599, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 11, 60, 79, 88, 174, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 2 жовтня 2015 року в розмірі 31 297 грн. 57 коп. та витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, у розмірі 551 грн. 20 коп., а всього 31 348 (тридцять одну тисячу триста сорок вісім) гривень 77 (сімдесят сім) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Головуючий Дулебко Н.І.