Єдиний унікальний номер: 448/428/16-ц
Провадження № 2/448/208/16
13.05.2016 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Стецика Я.Є.
з участю секретаря - Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою (з урахуванням уточнень до такої), покликаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору №LVXRF811140385 від 13.04.2009року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 9913,18 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Стверджує, що відповідач у порушення норм закону та умов договору свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 20.01.2016року має заборгованість перед банком на загальну суму 235983,23 гривень, яка складається з наступного: 4332,33 гривень - заборгованість за кредитом; 306,87 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1903,36 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 229440,67 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Зазначає, що згідно з рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.04.2013року з відповідача на користь позивача була стягнута сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 200 005,43 гривень, з яких: 9913,18 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 306,87 гривень - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1903,36 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 177881,76 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500,00 гривень штраф (фіксована частина); 9500,26 гривень - штраф (процентна складова).
Вказує, що різниця у розмірі пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором становить 51558,91 гривень (229440,67 - 177881,76 = 51558,91). Також відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг відповідачу нараховані штрафи, а саме: 500 гривень - штраф (фіксована частина); 2577,95 гривень - штраф (процентна складова). Отже загальна сума заборгованості, що підлягає стягнення з відповідача становить 54636,86 гривень.
З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №LVXRF811140385 від 13.04.2009року у розмірі 54636,86 гривень. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378 гривень.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву, в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, а подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково та просить справу слухати у його відсутності. В адресованій на адресу суду заяві зазначив, що порушив свої зобов'язання перед позивачем у зв'язку з тяжким матеріальним становищем. Не згідний з сумою заборгованості в частині нарахованої йому пені. Вважає, що розмір такої не співмірний з розміром основного простроченого боргу, а тому з огляду на його (відповідача) матеріальне становище просить зменшити розмір пені до суми основного боргу, розрахованого позивачем станом на 20.01.2016р.
Згідно ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що 13.04.2009 року між позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № LVXRF811140385, на підставі якого банк надав відповідачу кредит на суму 9913 грн. 18 коп. зі сплатою відсотків за користування ним у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.04.2011р., а позичальник зобов'язувався погасити кредит в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки, неустойку (штраф, пеню) в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 629, 638 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Свої зобов'язання за договором позивач ПАТ КБ «Приватбанк» виконав, чого відповідач не заперечує, однак у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачем, в останнього виникла заборгованість.
Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.04.2013р. по цивільній справі №448/181/13-ц задоволено позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за тим же кредитним договором, зокрема ухвалено стягнути з боржника ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла станом на 23.01.2013р., - у розмірі 200 005, 43 грн., з них: 9913 грн. 18 коп. - заборгованість за кредитом; 306 грн.87 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом; 1903 грн. 36 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 177881 грн. 76 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 9500 грн. 26 коп. - штраф (процентна складова).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 і в подальшому не виконував взяті на себе зобов'язання за вказаним договором. Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість за кредитним договором № LVXRF811140385 станом на 20.01.2016 року складає 235983,23 гривень, з яких: 4332,33 гривень - заборгованість за кредитом; 306,87 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1903,36 гривень - заборгованість по комісії за користування кредитом; 229440,67 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Як вбачається зі змісту позовних вимог та наданих розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача різницю у розмірі пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за вказаним договором, зокрема різницю між пенею, нарахованою позивачем станом на 20.01.2016р., та пенею, нарахованою позивачем станом на 23.01.2013р. і присудженою до стягнення з відповідача на підставі рішення суду від 08.04.2013р., яка становить 51558,91 гривень (229440,67 - 177881,76 = 51558,91).
Окрім вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 51558,91 гривень, позивач просить стягнути з нього нараховані штрафи, а саме: 500 гривень - штраф (фіксована частина); 2577,95 гривень - штраф (процентна складова).
Виконання зобов'язання за ч.1 ст. 546 цього Кодексу може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією та іншими видами.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, передбачені законом чи договором.
Пунктом 5.3 кредитного договору встановлено, що у випадку порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, банк має право вимагати від позичальника сплатити штраф у розмірі 500 грн. +5 % від суми позову.
Відповідно до п. 5.1 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує пеню в розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але не менше 1 грн.
Згідно із ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Разом з тим, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі №6-100цс14 від 03 вересня 2014р. та відповідно до положень ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
Судом встановлено, що нарахований позивачем розмір пені в сумі 51 558, 91 грн. значно більший від розміру збитків, а відтак суд приходить до висновку про доцільність застосування до спірних правовідносин норми частини третьої статті 551 ЦК України та необхідність зменшення розміру плати за пропуск платежів з 51 558,91 грн. до 4639,20 грн., що, як вважає суд, відповідатиме розміру збитків (4332,33грн.+306,87 грн., тобто сукупний розмір заборгованості по кредиту та неотриманих відсотках згідно поданого позивачем розраховану станом на 20.01.2016р.) кредитора внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання позичальником.
Узагальнюючи, з відповідача в користь позивача слід стягнути суму боргу за вищевказаним кредитним договором у розмірі 7 717, 15 грн. (4639,20 грн. пені + 500 грн. штрафу (фіксована частина)+2577,95 грн. (процентна складова)).
Також у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1378 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611-612, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012р. за №5, постановою Верховного Суду України по справі №6-100цс14 від 03 вересня 2014р., ст.ст. 10, 11, 88, 57-60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, 29.09.1983року народження, уродженця, жителя та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приватбанк» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ: 14360570, МФО 305299, рах.№29092829003111) заборгованість за кредитним договором №LVXRF811140385 від 13.04.2009року в сумі 7 717 (сім тисяч сімсот сімнадцять) гривень 15 коп., а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Мостиський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Я.Є. Стецик
З оригіналом згідно:
Суддя Я.Є. Стецик
Рішення набрало законної сили:
«__» ________ 20____р.
Суддя Я.Є. Стецик