Справа № 462/4153/14-к
12 травня 2016 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140060001253 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Митулин Золочівського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, 2011 року народження, не працюючого, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014140060001253 відносно ОСОБА_5 про обвинуваченняу вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінального провадження № 12014140060001253 у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого ч.1 ст.49 КК України, і звільнення його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.125 КК України, оскільки з часу вчинення інкримінованого йому злочину минуло два роки.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання обвинуваченого не заперечив, вважає таке підставним, так як двохрічний строк, протягом якого особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 , минув, перебіг давності за обставин, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався. Просить клопотання задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, посилаючись на його безпідставність, зокрема зазначив, що ОСОБА_5 вчинив відносно нього злочин, тому судовий розгляд має бути продовжено і обвинувачений має відповісти за вчинене за законом.
Заслухавши доводи прокурора, потерпілого і обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_5 підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Крім того, ст.44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст.49 КК визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту,ОСОБА_5 25.04.2014 року близько 23.00 год., знаходячись біля будинку № 68 на вул.Повітряній у м.Львові, на грунті раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_4 , маючи умисел на заподіяння тілесного ушкодження потерпілому, наніс йому два удари тупим предметом подовгастої форми в ділянку лівого плеча, спричинивши ОСОБА_4 синець і садно на лівому плечі, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 665 від 28.04.2014 року відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Стороною обвинувачення вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, тобто він обвинувачується у скоєнні злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Згідно п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2 - 4 ст.49 КК України).
Початком перебігу строку давності є день, коли злочин був вчинений, тобто, згідно обвинувального акту, - 25.04.2014 року.
Закінченням перебігу строку давності є день набрання вироком законної сили. Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості. Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
З огляду на наведене, на час судового розгляду у даному кримінальному провадженні і розгляду клопотання обвинуваченого закінчився двохрічних строк давності, передбачений п.1 ч.1 ст.49 КК України.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Відповідно до ч.3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого, з огляду на те, що злочин за яким обвинувачується ОСОБА_5 є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, та з моменту скоєння такого минуло більше двох років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності є підставним, відтак таке слід задовольнити і звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, закривши відносно нього кримінальне провадження.
Процесуальні витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372 КПК України, п.1 ч.1 ст.49 КК України, суд -
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальнепровадження № 12014140060001253 відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: ОСОБА_1