Справа № 2-2970/10
Провадження № 2-2970/10
27 жовтня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Мармаша В.Я.
при секретарі с/з - ОСОБА_1
з участю: представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідачів -
ДКУ, ГУ ДКУ у Львівській області - ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області - ОСОБА_5
представника третьої особи
ГУ МВСУ у Львівській області - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, Личаківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третіх осіб: Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, суд -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, що полягали у незаконному затриманні його 01.09.2006р. та утриманні під вартою протягом 19 годин в приміщенні Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2009р. працівника відповідача Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу про його обвинувачення за ст. 365 ч.1 КК України закрито із нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 48 КК України. В результаті незаконних дій працівників Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області йому спричинено значну моральну шкоду, що виразилась у погіршенні стану здоров'я, безсонні, головних болях, приниженні його честі і гідності, порушенні нормальних життєвих зв'язків, ускладненні стосунків у сім'ї. Еквівалент відшкодування моральної шкоди він оцінює в розмірі 25000 грн., які з підстав передбачених ст. 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» просить стягнути з відповідачів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав із аналогічних підстав, додатково пояснивши, що шкода завдана позивачу саме незаконними діями органу дізнання внаслідок незаконного затримання та утримання під вартою. У зв'язку з цим, з підстав передбачених ст. 1176 ЦК України, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» вважає, що кошти на відшкодування моральної шкоди позивачу слід стягнути з Державного казначейства України.
Представник відповідачів Державного казначейства України та одночасно Головного управління Державного казначейства України у Львівській області ОСОБА_3 у судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що підстав для застосування спеціального виду цивільної відповідальності, передбаченого ст. 1176 та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, у спірних правовідносинах немає, так як вищевказані законодавчі акти містять вичерпний перелік випадків та умов, за яких виникає обов'язок держави з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Оскільки позивача не було притягнуто ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, а тому підстав для відшкодування шкоди за рахунок коштів державного бюджету немає. Позивачем не доведено винність службової особи органу дізнання у заподіянні йому моральної шкоди, факт заподіяння такої та її розмір. Крім того, Головне управління Державного казначейства України у Львівській області не уповноважено діяти від імені Держави Україна у спірних правовідносинах, а тому є неналежним відповідачем у справі. На підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» вимога про стягнення коштів з ДКУ як юридичної особи ставитись не може, оскільки вказана шкода відшкодовується не безпосередньо юридичною особою, а за рахунок коштів державного бюджету України.
Представник відповідача ОСОБА_4 районного відділу Львівського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_5 проти позову заперечила та пояснила, що позивачем не доведено факту заподіяння йому та розміру відшкодування моральної шкоди. Якщо буде доведено факт заподіяння шкоди позивачу, то така підлягає відшкодуванню винною у цьому особою.
Представник третьої особи Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що позивачем не доведено належними доказами, зокрема висновком судової експертизи, факту заподіяння йому та розміру відшкодування моральної шкоди, не враховано положення ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», згідно якої відшкодування моральної шкоди провадиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. У ст. 1176 ЦК України та в Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» наведено вичерпний перелік підстав і порядок відшкодування шкоди, заподіяної при здійсненні правосуддя, й підстав для застосування вказаних законодавчих актів до спірних правовідносин немає. Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2009р. доводиться лише винність ОСОБА_9 у заподіянні шкоди позивачу, й лише він повинен нести цивільну відповідальність за свої дії у випадку пред'явлення відповідного позову. Крім того, шкода на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» відшкодовується не за рахунок органів державної влади, а за рахунок державного бюджету, й вимоги до Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області з цих підстав є необґрунтованими.
Прокуратура Львівської області вступила у справу в інтересах держави в особі ГУ ДКУ у Львівській області, однак у судове засідання представник прокуратури з невідомих причин не з'явився. Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається із копії постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 31.07.2009р., ОСОБА_9 звільнений від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 48 КК України, а кримінальну справу відносно нього за ч.1 ст. 365 КК України закрито. Вказаною постановою суду встановлено винність ОСОБА_9 в тому, що він, працюючи на посаді помічника начальника Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, в обов'язки якого входить здійснення функцій представника влади, володіючи спеціальним званням підполковника міліції, 01.09.2006р. близько 21.00 год., вийшовши за межі наданих йому повноважень, всупереч вимогам ст.ст. 2, 5, 10 ЗУ «Про міліцію», п. 4.3.3 Інструкції про роботу чергової частини міського районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції (додаток № 2 до наказу МВС України № 485 від 18.08.1992р.), діючи без достатніх підстав, незаконно, помістив у кімнату затриманих Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області охоронця АТ «Галичфарм» ОСОБА_7 та начальника служби безпеки цього господарського товариства ОСОБА_10, внаслідок чого останні незаконно утримувались у кімнаті для затриманих 13 годин, що заподіяло істотну шкоду їх охоронюваним правам та законним інтересам.
Із матеріалів кримінальної справи № 1-38/2009р., оглянутої у судовому засіданні, вбачається, що на ОСОБА_7 був складений протокол про адміністративне затримання Серії ЛВ № 055727 від 01.09.2010р. за ст. 185 КУпАП, проте дані про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП та заведення справи про адміністративне правопорушення відсутні, що стверджується матеріалами службового розслідування у Личаківському РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області. При цьому встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 для розгляду до суду не направлялись.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Позивач у позовній заяві та уточненнях до позову як на підставу позову вказував на положення ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», просив відшкодувати шкоду завдану саме незаконними діями органу дізнання. В своїх поясненнях позивач та його представник також наполягали на зазначеній підставі позову.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.12.1994р. «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: 1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян; 2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу; 3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законодавством України.
Як вбачається зі ст.ст. 1, 2 вказаного Закону та ч.1 ст. 1176 ЦК України, дія вказаних законодавчих актів розповсюджується на вичерпний перелік процесуальних дій уповноважених органів в межах кримінальної справи, оперативно-розшукової справи чи справи про адміністративне правопорушення. Внаслідок провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає відшкодуванню шкода заподіяна у зв'язку з незаконним застосуванням адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконною конфіскацією майна, незаконним накладенням штрафу (п.2 ч.1 ст.1 Закону, ч.1 ст. 1176 ЦК України). Проте, як встановлено судом, кримінальна справа відносно позивача не порушувалась, до адміністративної відповідальності останній не притягався. Орган, уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення, не є органом дізнання, оскільки дізнання провадиться лише у кримінальній справі. А тому дії органу, уповноваженого на складення протоколу про адміністративне правопорушення, в порядку забезпечення провадження в справах про адміністративне правопорушення (ОСОБА_5 20 КУпАП), в тому числі адміністративне затримання особи, не можуть бути підставою для відшкодування шкоди на основі ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду».
Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої, ніж передбачено в ч.ч. 1-5 цієї норми, незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. За правилами ч. 6 зазначеної статті відшкодовується на загальних підставах шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, тобто за незаконні дії або бездіяльність цих органів, які не включені до переліку незаконних рішень, дій чи бездіяльності ч.1 ст.1176 ЦК України.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Відповідальність за шкоду, завдану фізичній чи юридичній особі рішеннями, діями або бездіяльністю працівника під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків згідно зі ст. 1172 ЦК покладається на юридичну особу, з якою цей працівник перебуває в трудових правовідносинах.
Виходячи із вищенаведеного, оскільки позов пред'явлено з підстав, передбачених ст. 1176 ЦК України та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», які не поширюються на деліктні правовідносини, що є предметом розгляду у справі, вимоги про відшкодування шкоди з будь-яких інших підстав позивач не заявляв, а тому в позові йому слід відмовити за безпідставністю вимог, що не перешкоджає повторному зверненню до суду про той самий предмет, але з інших підстав.
Відповідно ст. 4 ч.1 п.6 Декрету КМУ «Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору. Судові витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 37 грн. відповідно до ч.3 ст. 81 ЦПК України покладаються на сторони після розгляду справи, а тому такі підлягають стягненню з позивача на користь держави.
Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 212-215 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», суд -
В задоволенні позову ОСОБА_7 до Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, Личаківського районного відділу Львівського міського управління Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третіх осіб: Головного управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, - відмовити за безпідставністю вимог.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 37 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки, передбачені ст.ст. 294,296 ЦПК України.
Суддя Мармаш В.Я.