справа № 462/1306/16-а
27 квітня 2016 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
при секретарі Обертас Н.М.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м.Львові про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення ,
встановив:
ОСОБА_1звернувся в суд з адміністративним позовом до УПП у м.Львові про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 №856901 від 21.02.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, згідно якої його оштрафовано на 425 грн. за те, що він 21.02.2016 року о 23.10 год. на вул. Стрийська, 48 у м.Львові, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч, розворот, стоянку чи зупинку на лівому боці дороги, коли праві смуги були не зайняті, порушивши п.11.5 Правил дорожнього руху. Свої вимоги мотивує тим, що весь час рухався якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків коли виконував випередження або обгін інших транспортних засобів, що відповідає вимогам п.11.2 Правил дорожнього руху. При цьому зазначив, що інспектором патрульної поліції при винесенні постанови не взято до уваги його пояснень, він не бажав встановити дійсні обставини події, підійшов до розгляду справи формально. Вважає, що його притягнуто до адміністративної відповідальності безпідставно, а вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, який просить задовольнити.
Відповідач - Управління патрульної поліції у м.Львові, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, не забезпечило явки свого уповноваженого представника в судове засідання, при цьому подало письмові заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позову, оскільки оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, та проводити розгляд справи за відсутності їх представника. Враховуючи вимоги ч.4 ст.128 КАС України, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 11.5 Правил дорожнього руху передбачено, що на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн.) або 50 штрафних балів.
Справи про вказане адмінправопорушення мають право розглядати і накладати адмінстягнення працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ст.222 КУпАП).
Згідно п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395, уразі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу . Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбачених ч.2 ст.122 КУпАП.
Судом встановлено, що інспектором 4 роти 3 батальйону УПП у м.Львові капітаном поліції Федорчуком О.П. 21.02.2016 року відносно позивача винесено постанову серії ПС2 № 856901 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, згідно якої його оштрафовано на 425 грн. за те, що він 21.02.2015 року о 23.10 год. на вул. Стрийська, 48 у м.Львові, керуючи автомобілем «Mitsubishi Lancer», номерний знак НОМЕР_1, рухався по крайній лівій смузі не маючи наміру здійснити поворот ліворуч, розворот, стоянку чи зупинку на лівому боці дороги, коли праві смуги були не зайняті, порушивши п.11.5 Правил дорожнього руху.
Разом з тим, суд вважає, що відповідач не довів того факту, що при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови прийняв зазначене рішення на підставі об'єктивних доказів, оскільки жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду не представлено.
При цьому, суд бере до уваги пояснення позивача, наведені в позовній заяві і дані в судовому засіданні, про те, щорухався якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків коли виконував випередження або обгін інших транспортних засобів, не допускав виїзду на ліву смугу для руху в цьому ж напрямку, якщо праві були вільні.
Відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, однак, небажання відповідача надавати докази в судовому засіданні давало суду право вирішити справу, обмежившись доказами наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.4 ст.128 КАС України.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ч.1 і ч.3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, враховуючи, що норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
Зі змісту ст.280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням наявних по справі доказів вбачається, що інспектором УПП у м.Львові порушено норми ст.245 КУпАП, а саме відповідачем не було вжито належних заходів, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що в судовому засіданні не встановлено, а відповідачем не представлено жодного належного, об'єктивного та обґрунтованого доказу, який би спростовував доводи позивача та вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, то суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, спірну постанову визнати протиправною та скасувати як незаконну.
Керуючись ст.ст. 122, 245, 251, 252, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6, 7-12, 69, 71, 86, 128, 158-163, 171-2 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 856901 від 21.02.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення визнати протиправною та скасувати.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м.Львова з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: Колодяжний С.Ю.