Справа № 446/2620/15-ц
06.05.2016 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бакай І. А.
секретаря Новосад І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка-Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Полоничнівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом в якому зазначає, що його батько ОСОБА_2 помер 21.12.2003 р., за життя склав заповіт, яким заповів все своє майно ОСОБА_3. Також зазначає, що 05.03.2012 р. померла його мати ОСОБА_4, після її смерті залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 2,70 га, яка розташована на території Полоничнівської сільські ради Кам»янка-Бузького району, Львівської області та належала їй на підставі сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), виданого згідно рішення Полоничнівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року, серія ЛВ №003738, на яку ОСОБА_1 просить визнати право власності.
Позивач в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Від Полоничнівської сільської ради надійшла заява, в якій вони просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, проти позову не заперечують.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За вимогами ст.ст. 328-330 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.
Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують своє право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Відповідно до ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну, або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Судом встановлено, що 21 грудня 2003 року, помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ № 320226 від 22.12.2003 р. Після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 1,91 га, яка розташована на території Полоничнівської сільської ради Кам»янка-Бузького району Львівської області, відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), виданого на підставі рішення Полоничнівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року, серія ЛВ №003836.
За житті ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_1
З матеріалів справи вбачається, що 05 березня 2002 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ № 271534 від 05.03.2002 р. За життя ОСОБА_4 заповіт не складала.
Після її смерті залишилася земельна ділянка площею 2,70 га, що розташована на території Полоничнівської сільські ради Кам»янка-Бузького району Львівської області відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку), виданого на підставі рішення Полоничнівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року, серія ЛВ № 003738.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїми заявами відмовились від належних їм часток в спадщині.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 197, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 328-330, 1258, 1273, 1276 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,91 га, яка знаходиться на території Полоничнівської сільської ради Кам»янка-Бузького району Львівської області та належала ОСОБА_2, померлому 21.12.2003 року, відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) виданого 18 квітня 1997 року на підставі рішення Полоничнівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року, серії ЛВ № 003836 та на земельну ділянку, загальною площею 2,70 га, яка розташована на території Полоничнівської сільської ради Кам»янка-Бузького району Львівської області та належала ОСОБА_4, померлій 05.03.2002 р., відповідно до сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) виданого 18 квітня 1997 року на підставі рішення Полоничнівської сільської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року, серії ЛВ № 003738.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Головуючий :
Оригінал рішення.