Дата документу Справа № 326/2060/15-к
ЄУ № 326/2060/15-к Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 11- кп/778/792/16 ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 309 Доповідач в апел. інстанції
КК України ОСОБА_2
16 травня 2016 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 в режимі відеоконференції із Приморського райсуду Запорізької області
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8 на вирок Приморського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Мелітополь Запорізької області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України і йому призначено покарання
-за ч.1 ст. ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі;
-за ч.1 ст. 309 КК України у виді 1 року позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік і покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України.
Питання про речові докази вирішене в порядку ст. 100 КПК України.
Прокурор звернувся з апеляційною скаргою в якій, вказує про:
-незаконність вироку суду, істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства;
-неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, призначення більш суворого виду покарання з числа передбачених за вчинені злочини без наведення мотивів такого рішення, застосування ст. 75 КК України без будь-якого обґрунтування;
-безпідставну відмову у стягненні з ОСОБА_7 процесуальних витрат на проведення судово-хімічної експертизи;
-невідповідність нормам діючого КПК України, висновку суду про необхідність зберігання в матеріалах справи матеріалів кримінальних проваджень №12015080340000849 та №12016080340000009.
Прокурор просить вирок в частині призначеного покарання скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грв., за ч.1 ст. 185 КК України у виді 100 годин громадських робіт. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 100 годин громадських робіт. Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 460 грн.80 коп. за проведення судово-хімічної експертизи. Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку на зберігання в матеріалах справи матеріалів кримінальних проваджень №12015080340000849 та №12016080340000009.
Згідно з вироком суду, влітку 2015 року., ОСОБА_7 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів в лісосмузі на окраїні с. Преслав Приморського району Запорізької області, знайшов зростаючий кущ коноплі з якого зірвав, в результаті чого незаконно придбав одну гілку рослини з вмістом наркотичної речовини, переніс цю частину куща до господарчої будівлі, розташованої за місцем його мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де висушив, шляхом перетирання руками подрібнив придбану частину рослини, тим самим виготовив наркотичний засіб - марихуану, яку в подальшому незаконно зберігав для особистого вживання, без мети збуту у внутрішній кишені своєї куртки за місцем свого мешкання до 04 січня 2016 року, коли в ході проведення обшуку працівниками поліції, за місцем мешкання ОСОБА_7 , в будинку АДРЕСА_1 , а саме під час проведення поверхневого огляду, у внутрішній кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_7 , було виявлено газетний згорток з подрібненою речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору зі специфічним запахом, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 005 від 08 січня 2016 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину 6,19 г.
06 листопада 2015 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, викрав двостворчаті металеві ворота з домоволодіння АДРЕСА_1 , спричинивши ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 1000 грн..
Заслухавши доповідь судді, вислухавши прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора і пом'якшити призначене йому покарання, не заперечував проти стягнення витрат на залучення експерта, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу прокурора обгрунтованою з наступних підстав.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 винним себе визнав повністю та розкаявся у вчиненому, у зв'язку з чим судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорювались. Розгляд провадження в суді першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_7 був проведений відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Виконання судом цих вимог відображено на технічному засобі фіксування кримінального провадження.
Діям обвинуваченого дана правильна юридична оцінка. Рішення суду в частині доведеності вини та кваліфікації заподіяного в апеляції не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто в частині призначеного покарання, стягнення витрат на залучення експерта, та вирішення питання щодо долучення до матеріалів кримінального провадження матеріалів досудового розслідування.
При призначенні обвинуваченому покарання суд послався:
- на дані про особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується позитивно;
- обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнав його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;
- обставиною, що обтяжує покарання судом визнано вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищезазначеного, суд прийшов до висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання без ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
Обираючи найсуворіший вид покарання, передбачений санкціями ст.ст. 185 ч.1, 309 ч.1 КК України, суд не навів мотивів обрання такого виду покарання, всупереч своєму висновку про призначення ОСОБА_7 покарання без ізоляції від суспільства.
При цьому будь-яких мотивів застосування ст. 75 КК України в мотивувальній частині вироку суд не навів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами прокурора, і, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до злочинів середньої тяжкості, дані, що позитивно характеризують особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, вважає можливим призначити йому покарання у виді штрафу за ч.1 ст. 185 КК України і у виді обмеження волі за ст. 309 ч.1 КК України.
Відповідно до ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Колегія суддів вважає, що штраф і обмеження волі, які просить призначити прокурор, хоча й більш м'які по виду покарання, ніж позбавлення волі, яке призначив суд першої інстанції, однак відбувати таке покарання слід реально, тобто призначення такого покарання у даному кримінальному провадженні є погіршенням становища обвинуваченого.
За таких обставин, відповідно до ст. 420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання і ухвалює свій вирок.
Згідно з вимогами ч.2 ст.124, п.2 ч.4 ст.374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
Матеріалами кримінального провадження підтверджуються витрати на проведення судово-хімічної експертизи у кримінальному провадженні в розмірі 460 грв. 80 коп., які підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави.
Рішення суду про зберігання в матеріалах провадження матеріалів кримінальних проваджень №12015080340000849 та №12016080340000009 суперечить положенням ст. 349 КПК України, закон не передбачає зберігання в матеріалах кримінального провадження доказів, які не надавались стороною обвинувачення і не долучались у встановленому законом порядку та не досліджувались судом, тому із мотивувальної та резолютивної частини вироку така вказівка підлягає виключенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 409, 413, 414, 420 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Приморського районного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року, стосовно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання.
Ухвалити свій вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання:
-за ч.1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень;
- за ч.1 ст. 185 КК України у виді 100 годин громадських робіт.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 100 годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати в сумі 460 грн.80 коп. за проведення судово-хімічної експертизи.
Виключити з мотивувальної та резолютивної частини вироку вказівку на зберігання в матеріалах провадження матеріалів кримінальних проваджень №12015080340000849 та №12016080340000009.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .